Кувейтська література
Куве́йтська література
• Кувейтська література
- л-ра народу Кувейту. Створюється араб.ькою мовою. До 18 ст. розвивалася в заг. руслі араб. л-ри (див. Арабська література середньовічна). Існує багатий фольклор: легенди, оповідання, пісні, приказки та ін. Творчість, переважно поетична, поширювалася усно та в рукописах. Становлення К. л. пов'язують з прибуттям до Кувейту 1843 поета з Басри (Ірак) Абд аль-Джаліля ат-Табатабаї. 2-а пол. 19 ст. позначена розвитком поезії і музики на основі класичних традицій. Осн. її мотиви: релігійні, містичні, відзначення видатних дат і подій. Найзначніші поети того часу — Халід аль-Адасані, Абдаллаг аль-Фарадж. Через відсутність видавничої бази їхні твори друкувалися за межами Кувейту. На поч. 20 ст. в громад. і культур. житті Кувейту активно йшли процеси нац. пробудження. 1915 засн. літ. клуб, з 1919 почав виходити перший журнал "Аль-Кувейт". Помітне місце у К. л. зайняв поет Халід аль-Фарадж, автор "Дивана" (опубл. 1989). Традиц. мотивами пройняті вірші Сакра аш-Шубайба, Саїда ар-Ріфаї, Ахмада аль-Маша'арі.
У 30-х pp. почався новий етап розвитку К. л., пов'язаний із запровадженням освіт. системи та виданням журн. "Аль-Казима" (за назвою місцевості в Кувейті) і ряду журналів за межами країни. З нац.-визвольною програмою (в т. ч. у галузі культури) виступив журн. "Аль-Іман" ("Віра"), Поети А. Закарія аль-Ансарі, Рашид ас-Сейф, Махмуд Ш. аль-Айюбі освоювали здобутки нової л-ри. Розвивалася творчість поетів — символіста Ахмада аль-Адвані, автора першої кувейт. вірш. п'єси "Комедія в комедії", модерніста Фагда аль-Аскара. Проза представлена короткими оповіданнями і нарисами Абдаллага ан-Нурі, Фархана Р. аль-Фархана, Абд аль-Азіза Хусейна. Динамічний розвиток К. л. почався у 1961 з проголошенням незалежності Кувейту. Велику роль у консолідації літ. і культур. сил країни відіграє засн. 1958 журн. "Аль-Арабі" ("Араб"), що є водночас одним із провідних період. видань араб. світу. Сучас. поезія відзначається різноманітністю змісту й форми. Серед відомих поетів — Мухамед аль-Фаїз, Халід Сауд аз-Зейд, Абдаллаг Сінн, Сулейман аль-Фулайх. До вільного вірша у своїй творчості звертаються Алі ас-Сабаті, Якуб ас-Субай (зб. "Падіння вгору", 1978), Халіф аль-Уак'яна (зб. "Вихід з кола", 1988), Абдаллаг аль-Утайбі, Хамад ар-Ракіб. У прозі з'явилися перші, переважно автобіогр. романи Сулеймана аш-Шатти., Сулеймана аль-Халіфі, Хасана аль-Алі, Таріка Абдаллага. Як новелісти виступають Лейла аль-Осман, Мухамед аль-Аджамі, Фадиль Халафа. Перші кроки робить драматургія, яку представляють Сакар ар-Рашуда, Ганім ас-Саліх, Саліх Муса, Гунайм Фахд аль-Марзука, Мухамед А. ан-Нашамі. Літературознавча наука та видання літ. пам'яток зосереджені в Держ. ун-ті Кувейту. 1967 здійснено випуск тритомної антології "Письменники Кувейту за два століття", підготовленої Халідом Саудом аз-Зейдом. Оповідання "Най" Хаміда аль-Мазіні у перекладі Т. Лебединської опубл. в кн. поезії та прози араб. письменників "Вогненні вітри" (К., 1984).
Ю. М. Кочубей.