ЛІБМАН Захар (Захарій) Якович

ЛІ́БМАН Захар (Захарій) Якович

• ЛІБМАН Захар (Захарій) Якович

[12(25).Х 1911, м. Остер, тепер Черніг. обл. — 3.IX 1981, Київ]

- укр. літературознавець, доктор філол. наук з 1972. Закін. 1934 Укр. ін-т лінгв. освіти. (Київ) та 1938 Київ. ун-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Працював викладачем 1938 — 41 і 1944 — 50 у Київ. ун-ті, 1950 — 81 — в Укр. сільськогосп. академії. Досліджував різні аспекти розвитку зарубіжних л-р 19 — 20 ст.: праці "Отруєна зброя" (1959, у співавт. з Д. Затонським), "Мистецтво без людини" (1965), "Агонія сміху. „Комічне", „трагічне" і „героїчне" в літературі модернізму" (1969), наук.-популярні нариси "Марк Твен" (1977), "Чарлз Діккенс" (1982). Автор ряду передмов до українських видань зарубіжних письменників. Л. переклав також (разом з М. Овруцькою) з англ. мови романи "Останній кордон" (1948) і "Шлях свободи" (1949) Г. Фаста.

Р. І. Доценко.