ЛІТЕРАТУРИ ІНСТИТУТ імені Т. Г. Шевченка НАН України

ЛІТЕРАТУ́РИ ІНСТИТУ́Т імені Т. Г. Шевченка НАН України

• ЛІТЕРАТУРИ ІНСТИТУТ імені Т. Г. Шевченка НАН України

- наук.-дослідна установа. Почав діяльність 1926 у системі Наркомосу УРСР в Харкові (з філіалами в Києві та Одесі) як Шевченка Тараса інститут. На його базі 1936 в складі АН України було утворено Ін-т укр. л-ри ім. Т. Г. Шевченка (1939 — 41 діяло Львів. відділення ін-ту). Під час Вел. Вітч. війни він об'єднався в Уфі з Ін-том мовознавства в Ін-т мови та л-ри. Як окр. академ. установа поновив свою роботу 1944 у Києві, з 1952 — сучас. назва. Директорами ін-ту в різні роки були Д. Багалій, Є. Шабліовський, П. Тичина, О. Білецький, М. Шамота, І. Дзеверін, з 1991 — М. Жулинський. Ін-т здійснює дослідження історії укр. л-ри від найдавніших часів до наших днів, а також питань розвитку літератур народів світу. Вивчає проблеми теорії та соціології л-ри; аналізує й опрацьовує рукописи укр. класиків, видає зібрання їхніх творів. Особлива увага приділяється вивченню життя і творчості Т. Шевченка. До пріоритетних напрямів діяльності ін-ту належить і дослідження творчої спадщини І. Франка. Ін-т має відділи: давньої укр. л-ри; нової укр. л-ри; шевченкознавства; укр. л-ри 20 ст.; теорії л-ри; рукописів і текстології; рос. л-ри; слов'янознавства і балканістики; світ. л-ри і компаративістики. З 1991 відн. Львів. від-ня ін-ту. Найзначніші колект. праці — "Історія української літератури" (т. 1 — 8, 1967 — 71), Шевченківський словник (т. 1 — 2, 1976 — 77; разом з Гол. редакцією Укр. Рад. Енциклопедії; Держ. премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1980), "Шевченкознавство. Підсумки й проблеми" (1975), "Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI — XVIII ст." (1981), "Історія української літератури" (т. 1 — 2, 1987 — 88), "Історія українсько-російських літературних зв'язків" (т. 1 — 2, 1987), "Взаимодействие формы и содержания в реалистическом художественном произведении" (1988), "Історія української літературної критики. Дожовтневий період" (1988), "Действенность художественного слова" (1989), зб. "Питання текстології" (в. 1 — 6, 1968 — 1990), "Історія укр. літератури XX ст." (т. 1 — 4, 1993 — 94), "Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті" у 5 томах (т. 1 — 2, 1987; т. 3, 1988; т. 4, 1991). Разом з вид-вом "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана здійснюється випуск 5-томної Української Літературної Енциклопедії (т. 1, 1988; т. 2, 1990; т. 3, 1995). Науковцями ін-ту опубл. чимало індивідуальних монографій, розвідок і статей з важливих питань теорії та історії л-ри, творчості окр. письменників. Ряд із цих праць удостоєно Ленін. премії (Є. Кирилюк, Є. Шабліовський — за цикл досліджень творчої спадщини Т. Г. Шевченка, 1964), Держ. премії України ім. Т. Г. Шевченка ("Не ілюстрація — відкриття" Л. Новиченка, 1968; "Гуманізм і соціалістичний реалізм" М. Шамоти, 1978; "Чернишевський і Україна" Є. Шабліовського, 1979; "Бо то не просто мова, звуки..." І. Дзюби, 1991; "Із забуття — в безсмертя" М. Жулинського, 1992), ін. премій.

Ін-т брав участь у підготовці Повн. зібр. тв. Т. Шевченка (т. 1 — 10, 1939 — 64; т. 1 — 6, 1963 — 64), нині працює над 12-томним академ. Повним зібр. тв. Т. Шевченка (тт. 1 — 3, 1989 — 92; разом з ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН України). Ін-т л-ри видав також: зібрання творів І. Франка (т. 1 — 20, 1950 — 56; т. 1 — 50, 1976 — 86, Держ. премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1989), І. Котляревського (т. 1 — 2, 1952 — 53), Г. Квітки-Основ'яненка (т. 1 — 5, 1978 — 80), І. Нечуя-Левицького (т. 1 — 10, 1965 — 68), Панаса Мирного (т. 1 — 7, 1968 — 71), Марка Вовчка (т. 1 — 7, 1964 — 67), П. Грабовського (т. 1 — 3, 1959 — 60), Лесі Українки (т. 1 — 12, 1975 — 79), М. Коцюбинського (т. 1 — 6, 1961 — 62; т. 1 — 7, 1973 — 75), П. Тичини (т. 1 — 6, 1961 — 62; т. 1 — 12, 1983 — 90), М. Рильського (т. 1 — 10, 1960 — 62; т. 1 — 20, 1983 — 90) та ін. Разом з вид-вом "Наукова думка" ін-т випускає "Бібліотеку української літератури" (протягом 1982 — 93 вийшло 50 томів) — кращі твори видатних письменників України. Видання здійснюється на основі вивчення архівів класиків укр. л-ри: рукопис. фонд ін-ту налічує понад 80 тис. од. зб. Колектив ін-ту тісно співпрацює з літературознавцями вузів України, підтримує творчі зв'язки зі спорідненими установами багатьох зарубіж. країн. Співробітники ін-ту — автори колект. праць "История советской многонациональной литературы" (т. 1 — 6, 1970 — 74) та "История всемирной литературы" (т. 1 — 7, 1983 — 91) Ін-ту світової л-ри ім. М. Горького Рос. АН. Ін-т бере діяльну участь у роботі Міжнародної асоціації україністів (МАУ), Міжнар. асоціації вивчення і поширення слов'ян. культур, Українського комітету славістів (УКС), Респ. асоціації українознавців (Україна) та ін., проводить симпозіуми, наукові конференції, в т. ч. Шевченківські (з 1952), матеріали яких вміщуються у "Збірниках праць наукових Шевченківських конференцій". Разом з СПУ видає журн. "Слово і час" (до 1990 — "Радянське літературознавство"). Ін-т здійснює підготовку наукових кадрів. Іл. див. на окремому аркуші, с. 288 — 289.

■ Літ.: Білецький О. І. Українське літературознавство за сорок років (1917 — 1957). К., 1957; Кирилюк Є. П. Деякі питання розвитку літературознавства в Академії наук УРСР. "Вісник Академії наук Української РСР", 1969, № 3.

П. М. Рудяков.