ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК

ЛІТЕРАТУ́РНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК

• "ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК"

- перший всеукр. літ.-наук. і громад.-політ. щомісячний журнал. Засн. 1898 Науковим товариством імені Шевченка у Львові замість журн. "Зоря" з нагоди 100-літнього ювілею нової укр. л-ри; з 1906 — видання "Українсько-руської видавничої спілки". 1898 — 1906 виходив у Львові, провідна роль у редакції належала М. Грушевському, І. Франку, О. Маковею, В. Гнатюку. 1907 — 14 та 1917 — 19 видавався у Києві (до 1910 мав дві редакції: київську — редактор М. Грушевський і львівську — редактор В. Гнатюк; 1914 закритий цар. владою, відновлений у жовтні 1917). До 1912 ред. був М. Грушевський, 1913 — 14 — Л. Старицька-Черняхівська. 1922 — 39 журнал знову виходив у Львові (з 1933 під назвою "Вісник"), ред. — Д. Донцов.

В різні роки журнал мав відділи "Новини нашої літератури", "З життя і письменства", "Із чужих літератур", "Хроніка і бібліографія", рубрики "З російської України", "З біжучої хвилі", "З російського життя", "Дискусії" та ін. Журнал сприяв демократизації громад. і культур. життя, висвітлював визв. рух у Росії, в Україні, пропагував ідеї соціальної і нац. рівності, гуманізму, виступав проти реакції. "Л.-н. в." відіграв значну роль у розвитку гуманітарних наук в Україні, зміцненні зв'язків укр. л-ри з ін. л-рами, в утвердженні єдиної укр. літературної мови. До відновлення української державності (1917) був основним період. виданням, де публ. твори укр. л-ри, навколо якого об'єднувалися кращі письменники Сх. України, Галичини й Буковини. Літ. обличчя журналу визначали твори І. Франка (цикли поезій "Вольні вірші" і "З нових співомовок"; оповідання "Щука", "Полуйка", "Терен у нозі"), Лесі Українки (поезії "Східна мелодія", "Єреміє, зловісний пророче, в залізнім ярмі", "Мрії", "У кождого люду, у кождій країні" та ін.; оповідання "Над морем"), Панаса Мирного (уривок з роману "Повія"), М. Коцюбинського (новели "Він іде!", "На камені"), О. Кобилянської (повісті "Земля", "Через кладку"), О. Маковея (оповідання "Зуб мамута", літ.-крит. статті "Андрій Чайковський", "З життя і письменства"), Леся Мартовича (оповідання "Мужицька смерть", "Грішниця"), В. Стефаника (новели "Камінний хрест", "Палій", "Вечірня година"), B. Винниченка (драма "Дисгармонія"), О. Олеся (вірші "Моїй матері", "Хто сміється в той час, як повинно ридати", "На чужині"), А. Кримського (цикл поезій "Од весни до зими"), ряд віршів П. Тичини, М. Рильського, М. Терещенка, В. Кобилянського, Д. Загула, Г. Чупринки, С. Черкасенка. Тут друкувалися також твори Г. Хоткевича, М. Грушевського, О. Кониського, М. Вороного, М. Яцківа, А. Крушельницького, Х. Алчевської, М. Жука, А. Бобенка, П. Капельгородського, C. Яричевського, П. Карманського та ін., літ. спадщина М. Кропивницького, П. Грабовського, І. Манжури,.В. Мови та ін. В "Л.-н. в." опубл. праці "Із секретів поетичної творчості", "З остатніх десятиліть XIX в.", "Старе й нове в сучасній українській літературі", статті про Лесю Українку, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, огляди зарубіж. л-р І. Франка; статті "П'ятдесятилітній ювілей руської публіцистики" М. Грушевського; "Театральне мистецтво і український театр" М. Вороного; ряд статей і рецензій С. Єфремова, В. Гнатюка, А. Кримського, С. Русової, В. Коцовського, М. Могилянського, М. Сріблянського та ін. Широко були представлені переклади з рос. (І. Тургенєва, М. Некрасова, А. Чехова, М. Горького, В. Короленка, Л. Андреєва), груз. (І. Чавчавадзе), білорус. (М. Богдановича), амер. (Марка Твена), нім. (Г. Гейне, Г. Гауптмана), польс. (Е. Ожешко, Ю. Словацького), франц. (А. Доде, А. Франса) та ін. літератур. 1992 випуск "Л.-н. в." відновлено (Київ). Іл. с. 209.

■ Літ.: Історія української літератури, т. 5. К., 1968; Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983; Історія української літературної критики. К., 1988.

П. М. Федченко.