ЛАЗАРУК Віктор Антонович

ЛАЗАРУ́К Віктор Антонович

• ЛАЗАРУК Віктор Антонович

(2. XI 1934, с. Дубове, тепер Ковельського р-ну Волин. обл.)

- укр. письменник. Закін. 1958 Львів. ун-т. Учителював, працював у редакції журн. "Жовтень" (з 1990 — "Дзвін"), у Волин. обл. орг-ції Т-ва охорони пам'яток історії та культури, був директором обл. Будинку природи. Автор збірок "Синь озерна" (1963), "Музика верховіть" (1966), "Озерний дзвін" (1982), "Глаголи землі" (1987), "Літораль" (1989), роману "Світязь" (1987), книжок краєзн. нарисів "Шацькі озера" (1975), "Сині очі Волині" (1979). Брав участь у колект. поет. збірниках "Провесінь" (1959), "Мій комсомол" і "Сурми перемоги" (обидві — 1975). Твори Л. — про красу поліських лісів та озер, закоханість у рідну землю. Переклав з білорус. мови ряд поезій Максима Богдановича. Окр. твори Л. перекладено рос., польс., білорус. мовами.

■ Літ.: Лучук В. Музика природи. "Жовтень", 1967, № 8; Павличко Д. Затамована блискавиця. "Київ", 1984, № 11; Мельник Я. Тиша озерного дзвону. В кн.: Мельник Я. Сила вогню і слова. К., 1991.

І. І. Сірак.