ЛАРА (Lara) Xecyc

ЛА́РА (Lara) Xecyc

• ЛАРА (Lara) Xecyc

(1904, с. Вілья-Ріверо, побл. м. Кочабамба — 6.IX 1980, Кочабамба)

- болів. письменник, учений-філолог. Представник індіанізму. Писав мовами кечуа та іспанською. Автор поет. зб. "Аравії, Аравіку" (мовою кечуа; ісп. мовою вийшла під назвою "Спів цикади", 1921), поеми "Паукарвара" (1947). Повість "Репете" (1937, заборон. урядом), написана у формі щоденника новобранця, розвінчує антигуманну сутність мілітаризму. В романах "Сурумі" (1943), "Янакуна" (1952, укр. перекл. — "Невільниця"), "Яварнинчих" (1959, рос. перекл. — "Наша кровь"), "Синчикай" (1962, рос. перекл. — "Мужество"), "Льяльїйпача" (1965) Л. розкриває процес соціального пробудження індіанців. Досліджував культуру кечуа (праці "Поезія кечуа", 1947; "Література кечуа", 1961; "Культура інків", т. 1 — 2, 1966 — 67). Уклав антологію "Народна поезія кечуа" (1956), "Словник кечуаіспанський-кечуа" (1947). Окр. твори Л. переклали Х. Борисюк, С. Борщевський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Невільниця. К., 1975; Ньято Мендес. "Всесвіт", 1976, №2; Рос. перекл. — Наша кровь. М., 1962; Мужество. М., 1966.

Б. В. Клименко.