ЛЕВІН Борис Наумович

ЛЕ́ВІН Борис Наумович

• ЛЕВІН Борис Наумович

(5.V 1919, Чернігів.)

- рос. та укр. письменник. Закін. 1941 Ніжин. пед. ін-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Був на пед. і журналіст. роботі. Автор збірок оповідань "Сходить сонце" (1948), "Золоті зерна" (1950), "Єгорка" (1956), "В дорозі" (1957), "Баклага води" (1958); збірок повістей і оповідань "Загубленими слідами" (1958), "Відплата", "Коли людині сімнадцять" (обидві — 1961), "Серце не знає спокою" (1962), "Добрі люди" (1963), "Твої сини" (1969), "Роса на горобині" (1980); повістей "На початку літа" (1957), "Ще один крок" (1964), "Тепло ранньої осені" (1967). Роман "Веселий мудрець" (кн. 1 — 3, 1972 — 87) — про життя, літ.-громад. та пед. діяльність І. Котляревського. Співавтор зб. "Вінок І. П. Котляревському" (1969), укладач і співавтор зб. "Вінок М. В. Гоголю" (1984).

Тв.: Веселий мудрець. К., 1990.

Літ.: Радецкая М. Когда писатель — герой книги. "Литературное обозрение", 1974, № 8; Шаблиовский Е. Живой образ поэта. "Радуга", 1982, № 3; Пархоменко М. Роман и его источники. "Дружба народов", 1982, № 5.

М. М. Радецька.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me