ЛЕЩУК Осип Микитович

ЛЕЩУ́К Осип Микитович

• ЛЕЩУК Осип Микитович

[6. (18).І 1894, с. Стаї, тепер Стаївка Сокальського р-ну Львів. обл. — 28.VIII 1949, с. Божкове Полтав. р-ну Полтав. обл.]

- укр. письменник, теолог, педагог. Закін. 1913 гімназію у м. Перемишлі. Навч. 1914 у Віден., 1915 — 17 — Львів. ун-тах. 1918 — 19 служив у частинах Укр. січ. стрільців. Закін. 1921 Перемишльську духовну семінарію. Працював 1921 — 44 у Рава-Руській реал. гімназії та школах. Володів старогрец., староєвр., лат., польс., нім., чес., франц. мовами. Публікуватись почав у журн. "Червона Калина" — оповідання "Американська військова місія", "Попсований револьвер", "В церкві", "На квартирі" та ін. (усі — 1924 — 29). Окр. книжками видав оповідання "Ждала, ждала козака" (1928) і "Ганя" (1929), повісті "Кроваві сліди" (1929) і "Пекельний хоровід" (1932). У своїх творах показав важку долю простих людей на західноукр. землях під час та після 1-ї світ. війни, їх визвольні змагання, прагнення до знань і кращого життя, до праці задля сусп. поступу, морально-етич. удосконалення. У своїй пед. практиці дотримувався засад взаємозв'язку морально-етич. виховання з навч. процесом, єдності школи і сім'ї, впливу громадськості на формування особистості. Написав ряд теол. праць — "Догматика", "Етика", "Катехиз", "Вишкіл Марійських дружин" (усі — 1937), "Християнське виховання молоді" (1939). Займався опікун, діяльністю: дбав про бідних, сиріт, калік, безробітних. Спілкувався з митрополитом Андреєм Шептицьким, О. Маковеєм, Б. Лепким, М. Возняком.

■ Літ.: Козьоровський В. Галицький подвижник. "За вільну Україну", 1990, 31 жовтня; Лещук Т. Дорога у вічність. "Віра батьків", 1991, № 3, 6, 13.

П. Г. Баб'як.