ЛЕ Іван

• ЛЕ Іван

[справж. — Мойся Іван. Леонтійович; 10(22).III 1895, с. Мойсинці, тепер с. Придніпровське Чорнобаївського р-ну Черкас. обл. — 9.Х 1978, Київ]

- укр. письменник. Учасник революційних подій 1917 у Петрограді, Великої Вітчизняної війни. Закін. 1923 робітфак при Київ. політех. ін-ті, навч. в цьому вузі. Був членом літературної організації "Жовтень", Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. У повісті "Юхим Кудря" (1927), збірках оповідань "Танець живота" (1928), "Поза килимами" (1931) Л. відтв. колізії громадян. війни в Україні, класову боротьбу в пореволюц. селі. Будівництво зрошувальної системи на безводних землях і заводу сільськогосп. машин в Узбекистані показано в "Романі міжгір'я" (1929 — 34, нові ред. — 1935, 1953). У 30-х pp. Л. написав ряд творів на теми індустріалізації та колективізації. Перші п'ятирічки відобразив у повісті "Інтеграл" (1930), романі "Історія радості" (1938, 2-а ред. — 1947), оповіданнях, нарисах. Подвигам воїнів у роки Вел. Вітчизн. війни присвятив зб. оповідань і нарисів "Мої листи" (1945), романи "Південний захід" (1950, у співавт. з О. Левадою), "Кленовий лист" (1960). Мирну працю людей у повоєнні роки відтворив у нарисах "Шляхами полтавськими" (1949), "Семен Голубар" (1950), збірках оповідань і нарисів "Право молодості" (1953), "В снопі дозріває" (1960). Л. належать повісті "Капітан артилерії" (1971, про жовтневі події 1917), "Борозною віку" (1973, про свою юність), істор. романи "Наливайко" (1940), "Хмельницький" (1957 — 65; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1967). Опубл. зб. літ.-крит. статей "Цим живу" (1981).

Твори письменника були орієнтовані на актуальну тематику і проблематику, проте в худож. осмисленні подій, змалюванні внутр. світу героїв письменник відступає від правди життя: це і прикрашання дійсності ("Історія радості", "Право молодості" та ін.), і "соціалістичний" суб'єктивізм у трактуванні істор. подій, і кон'юнктурний характер повоєнних переробок ("Роман міжгір'я", 1953; "Юхим Кудря", 1956) тощо. Твори Л. перекладено кількома мовами світу. У м. Городищі Черкас. обл., де 1934 — 78 жив письменник, діє Ле Івана музей-садиба.

♦ Тв.: Твори, т. 1 — 3. К., 1955; Твори, т. 1 — 7. К., 1982 — 84; Рос. перекл. — Роман межгорья. К., 1986.

■ Літ.: Лакиза М. Іван Ле. К., 1965; Над'ярних Н. Іван Ле. К., 1967; Мисник П. Іван Ле. К., 1975; Про Івана Ле. Спогади, етюди, листи. К., 1985.

М. П. Лакиза