ЛИБІДЬ

ЛИ́БІДЬ

• "ЛИБІДЬ"

- вид-во при Київ. ун-ті. Підпорядковане Держкомвидаву України і Міносвіти України. Засн. 1949 як вид-во Київ. ун-ту. З 1973 — у складі видавничого об'єднання "Вища школа", з 1990 — тепер. назва.

"Л." випускає монографії з різних галузей знання, навч., навч.-метод., довідкову, л-ру для вищих і серед, спец. навч. закладів та профтехучилищ. Серед помітних книжок — факсим. видання випущеної в Лейпцігу 1859 зб. поезій "Новые стихотворения Пушкина и Шевченко", "Історичні твори. Автобіографія" М. Костомарова, "Нарис історії українського народу" М. Грушевського, довідник "Культура української мови" та ін. "Л." випускає серії "Літературні пам'ятки України" та "Пам'ятки історичної думки України".

Літ.: Історія Київського університету. 1834 — 1959. К., 1959; Київський університет 1834 — 1984. К., 1984.

О. О. Бойко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Либідь — Ли́бідь іменник жіночого роду річка в м. Києві Орфографічний словник української мови
  2. Либідь — Ли́бідь, -беді, -біддю (р.); ли́бідський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)