ЛИВЧАК (Лівчак) Йосип Миколайович

ЛИВЧА́К (Лівчак) Йосип Миколайович

• ЛИВЧАК (Лівчак) Йосип Миколайович

[крипт. — І. Н. Л; 16.V 1840, с. Тисове, побл. Перемишля, за ін. даними — с. Тисів, тепер Долинського р-ну Івано-Франк. обл. — 27.Х (9.XI) 1914, Петроград]

- укр. громад.-культур. діяч, видавець і винахідник. Закін. Віден. політех. ін-т. Один з ідеологів "москвофільства" (див. "Москвофіли") і панславізму. Учасник З'їзду слов'ян. учених (1867) у Москві. 1863 — 68 видавав і редагував у Відні сатир. журн. "Страхопуд", 1864 — 67 — додаток до нього "Золотая грамота", 1867 — 68 — громад.-політ. журн. "Славянская заря". З 1870 працював у Вільно в Публ. б-ці і Музеї старожитностей, 1871 — 79 викладав у Вілен. реальному уч-щі. Ост. 14 років жив у Петербурзі. Л. мав намір випускати щомісяця "Славянскую библиотеку" — твори класиків слов'ян. л-р (як додаток до журн. "Славянская заря"). Із запланованого вийшла одна книжка — "Євгеній Онєгін" О. Пушкіна. Займався питаннями повітроплавання. Винайшов (бл. 1875) матрицевибивальну складальну машину; прототип лінотипа (1881, раніше од нім. винахідника О. Мергенталера), діаскоп (вид перископа), універсальний прицільний верстат (1886, відзначений великою золотою медаллю Паризької академії), автоматичний покажчик пройденого шляху і швидкості руху паровоза (1900, відзначений 1903 золотою медаллю ім. О. П. Бородіна Рос. тех. т-ва).

■ Літ.: Лук'янчук О. Журналіст, винахідник. "Друг читача", 1981, 9 квітня.

М. П. Гуменюк, В. Т. Полєк.