ЛИЗУНОВА Євгенія Василівна

ЛИЗУНО́ВА Євгенія Василівна

• ЛИЗУНОВА Євгенія Василівна

(31.VIII 1926, Дніпропетровськ)

- казах. літературознавець, чл.-кор. АН Казахстану з 1975, засл. діяч науки Казахстану з 1982. Закін. 1946 Каз. ун-т (АлмаАта). Працює в Ін-ті л-ри і мист-ва АН Казахстану. В основному займається проблемами сучас. казах. л-ри, літ. взаємозв'язків. Автор монографій "Сучасний казахський роман" (1964), "Майстерність Мухтара Ауезова" (1968), статей "Чехов і казахська література", "Творчі зв'язки Л. Соболева з казахською літературою" (обидві — 1986) та ін. У статтях "Казахстан і Україна — діти однієї землі" (1961), "„Українська тема" в казахській літературі", "Казахський вінок Кобзареві" (обидві — 1964), "У дружби — глибоке коріння" (1966) досліджує казах.-укр. літ. зв'язки, вплив творчості Т. Шевченка на розвиток казах. л-ри, зокрема поезії.

Тв.: "Украинская тема" в казахской литературе. В кн.: Брат наш, друг наш. Алма-Ата, 1964.

Б. І. Іскаков.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me