ЛИСЮК Панас Павлович

ЛИСЮ́К Панас Павлович

• ЛИСЮК Панас Павлович

(1.II 1922, с. Миньківці, тепер Сквир. р-ну Київ. обл.)

- укр. літературознавець, канд. філол. наук з 1976. Закін. 1948 Київ. пед. ін-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни. 1952 — 74 був на видавн. роботі, працював у журналах "Вітчизна", "Радянське літературознавство" (з 1990 — "Слово і час"); 1976 — 87 викладав у Київ. ін-ті культури. Автор книги "Співець братерства нового" (1966, про І. Франка), статей "Літературно-естетичні погляди Івана Франка" (1951), "Павло Грабовський" (1952), "Степан Руданський" (1953), "Іван Франко про Тараса Шевченка" (1956), "Боротьба за спадщину Шевченка в Галичині" (1979), "Сила і краса рідної літератури" (1989) та ін., післямови до, повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського (1957) тощо.

В. І. Мазний.