ЛИТВИНОВА Пелагея Яківна

ЛИТВИ́НОВА Пелагея Яківна

• ЛИТВИНОВА Пелагея Яківна

[дівоче прізв. — Бартош, псевд. — П. Л-вой; 3 (15).X 1833, х. Теребень, тепер село Глухів. р-ну Сум. обл. — 8 (21). IX 1904, с. Землянка, тепер тих же р-ну і обл.]

- укр. етнограф, фольклорист, письменниця і педагог, член НТШ у Львові, Париз. антропол. т-ва. Закін. 1852 Моск. ун-т, вчителювала 1853 — 66 у с. Землянці. З 1867 — у Києві. Брала участь у створенні Моск. політех. музею, делегат Археол: з'їзду у Харкові (1902). Співробітничала у журн. "Киевская старина", газетах "Киевлянин", "Санкт-Петербургские новости". Осн. наукові праці Л.: "Руські народні узори Чернігівської і Полтавської губерній" (1877), "Південноруський народний орнамент" (в. 1, 1898; в. 2, 1902), "Збірник народних руських узорів для жіночого рукоділля" (1879), "Криниця — богиня родючості у сіверян" (1885), "Весільні обряди і звичаї у с. Землянці Глухівського повіту на Чернігівщині" (1900) та ін. Записувала укр. нар. пісні, казки тощо. Частину фольклорних записів Л. опублікував О. Малинка у "Збірнику матеріалів з малоруського фольклору" (1902). Збирала матеріали до народного календаря. Опубл. "Разговор Великороссіи з Малороссіей" Семена Дівовича ("Киевская старина", 1882, № 7). Видала зб. "Оповідання, для дітей про домашніх тварин" (1877). В оповіданнях для дорослих, що друкувалися в періодиці, реалістично відтв. безпросвітне життя народу. Переклала комедії "Жорж Данден, або Обдурений чоловік" ("Грицько Дендрик, або Одарчин чоловік"), "Лікар мимоволі" ("Знахар поневолі") Ж. Б. Мольєра. Підготувала і надр. "Азбуку для народних шкіл, складену звуковим способом для наочного навчання" (1877).

■ Літ.: Спаська І. Пелагея Яковівна Литвинова (1833 — 1904). Нарис її життя та праці за її рукописами й родинними документами. — Василенко Н. П. Я. Литвинова. — Малинка О. Мої спогади про П. Я. Литвинову. "Етнографічний вісник", 1928, кн. 7; Ткачук П. Одержимість. "Радянська жінка", 1979, № 6.

Г. Т. Рубай, Б. В. Хоменко.