ЛИТЕРАТУРНЫЙ КРИТИК

ЛИТЕРАТУ́РНЫЙ КРИТИК

• "ЛИТЕРАТУРНЫЙ КРИТИК"

- теор. і літ. крит. журнал. Виходив 1933 — 40 у Москві щомісяця. Відп. ред. — П. Юдін, М. Розенталь. Осн. рубрики — "Щоденник критика", "Критика критиків", "Трибуна", "Фольклор", "Мова й література". Виступав за освоєння класич. і створення нової естетики, підвищення філос.-естет. рівня літ. критики тощо, критикував ідейно-методол. позиції РАПП, боровся з вульгар. соціологізмом, поверховістю та ілюстративністю в л-рі. Відіграв помітну роль у літ. дискусіях 30-х pp. (зокрема, навколо роману "Тихий Дон" М. Шолохова), захищав А. Платонова від безпідставної критики тощо. До 125-річчя від дня народження Т. Шевченка надруковано статті "Т. Г. Шевченко" П. Альтмана, "Шевченко і народна пісня" Д. Ревуцького, "Нові матеріали про Шевченка" Н. Нечаєвої (усі — 1939, № 3), а також "Про творчість Івана Ле" П. Колесника (1934, № 11), "Проза Юрія Яновського" Г. Скульського (1940, № 5 — 6) та ін. З 1936 при "Л. к." виходив журн. "Литературное обозрение". Постановою ЦК ВКП(б) "Про літературну критику і бібліографію" (2.XII 1940) видання було припинено як "відособлене від письменників і літератури".

В. Г. Пугач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me