ЛИЧКО Іван Дмитрович

ЛИЧКО́ Іван Дмитрович

• ЛИЧКО Іван Дмитрович

(крипт. — И. Л.; 1882 — після 30-х pp.)

- укр. письменник, критик. За освітою — лісовий інженер та агроном. 1907 за участь у революц. русі відбував ув'язнення у петерб. тюрмі "Хрести". Під час 1-ї світ. війни як солдат рос. армії був у Львові, зустрічався з І. Франком. Друкувався у журналах "Вільна Україна" (ред. якої був 1906), "Українська хата", "Южные записки", альм. "Терновий вінок", зб. "Літературний річник українських і польських авторів" та ін. В оповіданнях "Акбар-Аллах... Аллах-керім. (З араб.ьких легенд)" (1908), "Степ" (1909) і "Тайна" (1910), п'єсі "В руїнах" (1907), публіцистиці (статті "На захист малоруської культури", "Хитрість розуму", обидві — 1905, та ін.) порушував проблеми соціального і нац. становища укр. народу, його боротьби проти духовного закріпачення, ставав на захист укр. культури від утисків царату. Автор рецензії на оповідання В. Винниченка "Краса і сила" (1903), статей "Олексій Плющ", "Іван Манжура", "Спиридон Черкасенко" (усі — 1909). Переклав рос. мовою (прозою) поему "Одно слово" Лесі Українки. В Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН України (архів І. Франка) зберіг. рукопис повісті Л. "Sic transit gloria mundi". Незаконно репресований у 30-і pp.

Ф. П. Погребенник.