ЛОГВИНЕНКО Олексій Потапович

ЛОГВИНЕ́НКО Олексій Потапович

• ЛОГВИНЕНКО Олексій Потапович

(31.III 1946, с. Товмач Шполянського р-ну Черкас. обл.)

- укр. перекладач. Закін. 1970 Київ. ун-т. Був на видавничій роботі, 1987 — 93 — у журн. "Всесвіт". Переклав з нім. мови роман "Зліва, де серце" (1975) та повість "Карл і Анна" (1975) Л. Франка, романи "Урок німецької" З. Ленца (1976), "Тінко" Е. Штріттматтера (1979), "Ми, Майзегайєри" Г. Гартунга (1979), "Робота душі" М. Вальзера (1984), "Тунель" Б. Келлермана (1986), "Правосуддя" Ф. Дюрренматта (1987), "Дбайлива облога" Г. Белля (1989), повісті "Рятуйте мене, хто може!" Г. Крушеля (1972), "Жінка-лівша" П. Гандке (1980), "Сіддхартха" Г. Гессе (1990); з англ. мови — романи "Пертська красуня" В. Скотта (1983), "Дзвінок у двері" Р. Стаута (1983), "Над прірвою в житі" Дж. Селінджера (1984), зб. оповідань "Безодня" Г. Уеллса (1988). Один з перекладачів з англ. мови романів. "Вибори" Ш. Маркмана (1984), "Хліб по воді" І. Шоу (1985). Переклав ряд драм. творів для укр. театрів, зокрема п'єси "Матч" Ю. Гроса, "Фізики" Ф. Дюрренматта, "Рятуйте, мене женять" Ф. К. Крьоца, "Кохання під в'язами" Ю. О'Ніла, "На той рік у ці самі дні" Б. Слейда, "Пан Бідерман та палії" М. Фріша та ін. За переклад з нім. мови роману "Останній світ" К. Рансмайра (1992) удостоєний премії ім. М. О. Лукаша (1993).

Г. О. Бандура.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me