ЛОПАТИНСЬКИЙ Лев-Зеновій Васильович

ЛОПАТИ́НСЬКИЙ Лев-Зеновій Васильович

• ЛОПАТИНСЬКИЙ Лев-Зеновій Васильович

(псевд. і крипт. — Вел. Йикснитапол, Наколесник, Зенон Наколесник, Л. Л., Лев Л., Лев Л-ий; 29.II 1868, Львів — листопад 1914)

- укр. письменник і театр. діяч. Навч. у Львів. ун-ті та 1891 — 92 у Віден. консерваторії. В 1890 — 98 — актор Руського нар. театру (1896 і 1898 — його керівник). Працював 1907 — 11 адвокатом у Самборі, Чорткові, Копичинцях. Був редактором газет "Руслан" (1898 — 1907) і "Буковина" (1911 — 14). Під час 1-ї світ. війни — хорунжим Укр. січових стрільців, загинув у бою. Написав ряд п'єс на теми з життя села і міста, про еміграцію за океан тощо — "До Бразилії" (1898), "Праця" (1901), "Спокуса", "Ілько Пащак", "Конкурс на мужа", "Пожар", "Кам'яний дах" (усі — 1907). Автор алегор. віршованої драми "Невмирака" (1907), істор. драми "Беата і Гальшка" (1899), п'єси "Перший горальник" (1902, за комедією "Перший винокур" Л. Толстого), лібрето опери "Будка" Д. Січинського (за п'єсою "Будка ч. 27" І. Франка) та ін. Л. належать праця "До психології актора" (1892, нім. мовою), зб. статей і спогадів "Перед і за кулісами сцени" (1908), ряд перекладів.

■ Літ.: Франко І. Зенон Наколесник. Невмирака. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 37. К., 1982; Заславський І. Дві українські інтерпретації комедії Л. М. Толстого "Перший винокур". В кн.: "Хай слово мовлено інакше...". К., 1982.

В. Т. Полєк.