ЛОПУШАНСЬКИЙ Володимир Миколайович

ЛОПУША́НСЬКИЙ Володимир Миколайович

• ЛОПУШАНСЬКИЙ Володимир Миколайович

(справж. — Гомич-Лопушанський)

(16.XI 1903, м. Ходорів, тепер Жидачівського р-ну Львівської обл. — 27.III 1987, Львів)

- укр. письменник. З сім'ї старшини Укр. Галиц. Армії (УГА). Закін. 1929 Львів. ун-т. Автор повістей "У споконвічному вирі" (1927; інсценізована 1936 Л. під назвою "Встоятись не було сили"), "Гомін душі", "Перемога" (обидві — 1929), "Обжаловую" (1939), драми "Ой біда, біда чайці небозі" (1936), в яких відтв. лихоліття Галичини в часи 1-ї світ. війни та по війні, показав звитягу і трагедію УГА. Герої творів Л. — незламні, готові до самопожертви, сповнені віри у незнищенність нації патріоти. Драми "Садок вишневий коло хати. Чорна колиска" (1936) і "Чорна колиска. У кріпацькій тьмі" (1937) — про дитинство Т. Шевченка. Окр. твори Л. перевидано за кордоном. 1952 Л. був безпідставно репресований. Реабілітований 1956.

Р. П. Головин.