ЛОРДКІПАНІДЗЕ Ніко

ЛОРДКІПАНІ́ДЗЕ Ніко

• ЛОРДКІПАНІДЗЕ Ніко

[Микола Мерабович; 17(29).IX 1880, с. Чунеші, побл. м. Цхалтубо — 25.V 1944, Тбілісі]

- груз. письменник. Навч. 1900 — 02 у Харків. ун-ті, звідки був виключений за участь у студ. демонстраціях. Закін. 1907 Гірничу академію в м. Леобені (Австрія). Займався пед. діяльністю. З 1928 до кінця життя — зав. кафедрою іноз. мов Тбіліс. інж. (згодом політех.) ін-ту. В ряді творів (оповідання "Продається Грузія", 1910; цикл новел "Зруйновані гнізда", 1916; повість "Лихоліття", 1914 — 19, та ін.) викривав мораль буржуазії, феод. аристократії, дворянства. Повість "Зі стежок на рейки" (1928) — про боротьбу груз. народу за нац. та соціальне визволення. Героїці Вел. Вітчизн. війни присвячено повісті "Нескорені" (1943), "Повернення колишнього полоненого" (1944). В прозі Л. органічно поєдналися традиції європ. імпресіонізму та груз. крит. реалізму. Окр. твори Л. переклав Г. Наморадзе.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Сільський зальотник. Х. — К., 1931; Рос. перекл. — Избранное. М., 1956; С тропинок на рельсы. М., 1981.

■ Літ.: Жгенти Б. Нико Лордкипанидзе. Тбилиси, 1958.

Р. Ш. Чилачава.