ЛУГОВСЬКОЙ Володимир Олександрович

ЛУГОВСЬКО́Й Володимир Олександрович

• ЛУГОВСЬКОЙ Володимир Олександрович

[18.VI (1.VII) 1901, Москва — 5.VI 1957, Ялта, похов. у Москві]

- рос. поет. Закін. 1921 Військ.пед. ін-т (Москва). Перша зб. "Сполохи" (1926) сповнена пафосу громадян. війни. Кн. "Мускул" (1929) — на теми революції, соціаліст. будівництва. Творче зростання поета в цей час ускладнене впливом конструктивізму, долання якого відбилося у наступній кн. "Страждання моїх друзів" (1930). Враження від поїздки у Середню Азію 30-х pp. лягли в основу поет. епопеї "Більшовикам пустелі і весни" (кн. 1 — 1931, кн. 2 — 1933, кн. 3 — 1948). У зб. публіцист. віршів "Європа" (1932) Л. розповідає про подорож до Туреччини, Греції, Італії. Зб. автобіогр. поем "Життя" (1933) написана у філос.-поет. жанрі. Збірки "Каспійське море" (1936), "Нові вірші"- (1941) виразно засвідчили творчу самобутність Л.: поєднання романт. патетики, пристрасної громадянськості, енергії поет. мислення та яскравої метафоричності. Найповніше ці риси виявилися у творчості ост. років (збірки "Сонцеворот", 1956; "Лірика", "Синя весна", "Середина віку", всі — 1958). Л. належить кн. статей і виступів "Роздум про поезію" (вид. 1960). Укр. мотиви представлені зб. "Кримські вірші" (1954), циклом поезій "Україна" (1954), віршем "Шевченко на Аральському морі". Переклав ряд поезій Т. Шевченка ("Не кидай матері! — казали", "Один у другого питаєм", "Минули літа молодії"). У вірші "Сестрі Україні" (1954) використав ремінісценції з Шевченкового "Заповіту". Окр. твори Л. переклали М. Упеник, О. Жолдак.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1971; Собрание сочинений, т. 1 — 3. М., 1988 — 89; Укр. перекл. — Сестрі Україні. В кн.: Народн-брати. К., 1954; Вогні. В кн.: Слов'янське небо. Львів, 1972; Пісня дружби. В кн.: Сузір'я, в. 16. К., 1982.

Літ.: Левин Л. Владимир Луговской. М., 1972; Соловей Э. Поэтический мир В. Луговского. М., 1977; Страницы воспоминаний о Луговском. М., 1981.

Е. С. Соловей.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me