ЛУКА ЖИДЯТА

ЛУКА́ ЖИДЯТА

• ЛУКА ЖИДЯТА

(Жирята; р. н. невід. — 15.X 1059 або 1060, похов. у Новгороді)

- давньорус. письменник і церк. діяч. Вірогідно, родом з Новгорода. 1036 поставлений князем Ярославом Мудрим новгор. єпископом. За час його єпископства у Новгороді збудовано Софійський собор, створене Остромирове євангеліє, переписано "Тлумачні пророцтва", укладено "Новгородський літопис". За доносом 1055 був викликаний митрополитом до Києва і затриманий там до 1058. По звільненні, вертаючи до Новгорода, помер. Канонізований церквою. Єдиний твір Л. Ж., що зберігся (у багатьох списках 15 — 17 ст.), — коротке "Повчання архиєпископа Луки до братії" ("Се братіє, первЂе всего сію заповЂдь...") — є викладом осн. реліг. понять, моральних обов'язків християнина.

■ Літ.: Тимковский Р. Поучение архиєпископа Луки к братии. "Русские достопамятности", 1815, ч. 1; Бугославский С. Поучение еп. Луки Жидяты по рукописям XV — XVII вв. "Известия Отделения русского языка и словесности имп. Академии наук", 1913, т. 18, кн. 2; Будовниц И. У. Общественно-полит. мысль Древ. Руси (XI — XIV вв.). М., 1960.

Ю. В. Пелешенко.