ЛУКИЧ Василь

ЛУКИ́Ч Василь

• ЛУКИЧ Василь

(справж. — Левицький Володимир Лукич; ін. псевд. і крипт. — Василь Левченко, Володимир Лукич, Василь Січовик, Онисим Миронюк, Домонтар, В. Лавров, Вол. Орлик, В. Л., Ъ, Муха, Лев Кл. Г., Н. Срібнаренко, Станіславець та ін.; 2.IX 1856, с. Белзець, тепер Гончарівка Золочівського р-ну Львів. обл. — 6.Х 1938, м. Винники, тепер у складі Львова; похов. у Львові)

- укр. культур.-громад. діяч, видавець, літературознавець, бібліограф. Із сім'ї священика. Закін. 1879 юрид. ф-т Львів. ун-ту. Працював нотарем у Болехові, Стрию, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), з 1896 — у Винниках. Поділяв погляди "народовців". Студентом входив до "Академического кружка". Послідовно виступав за возз'єднання Галичини з Наддніпрян. Україною, боровся за єдину літ. мову на всіх укр. землях. Видав разом з І. Франком альм. "Дністрянка", брав участь у випуску журн. "Друг", "Антології руської". У 1881 — 86 та 1891 — 94 уклав і видавав календарі "Просвіти", в яких публікував і твори укр. письменників, статті про їхнє життя й літ. діяльність. Видав альманахи "Ватра", "Квітка", "Рідний зільник", "Левада", "Рідна стріха". Упорядковував, редагував і видавав твори Т. Шевченка, С. Руданського, М. Старицького, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, М. Кропивницького, Б. Грінченка та ін. 1891 — 97 був редактором журн. "Зоря", до співробітництва в якому залучив, за словами І. Франка, "майже всі видніші літературні сили з України й Галичини" (Франко І. Зібр. тв., т. 41. К., 1984, с. 500). Писав літературознавчі статті; "Володимир Александров. Огляд життя і діяльності" (1888), "Заборонені цензурою уступи з Шевченкової поеми „Катерина"" (1889), "Трохим Зіньківський", "Огляд життя й діяльності Петра Ніщинського", "Тридцятирічні роковини смерті Петра Гулака-Артемовського", "П'ятидесятиліття діяльності Якова Щоголіва", "Ол. Кониський", "Причинки до життєпису Ів. Манжури", "Омелян Огоновський", "Василь Чайченко", "Іван Белей", "Леонід Глібов", "Олександр Барвінський", "Юліан Лавровський" (усі — 1891 — 96). На сторінках період. видань з 1876 вів поточний облік укр. друк. продукції. Одним з перших в укр. бібліографії описував муз. л-ру, запровадивши в оглядах друк. продукції розділ "Музикалія". Систематично друкував шевченкознавчі матеріали: покажчик творів Т. Шевченка; "Нові переклади Т. Шевченка" (хорват. і чес. мовами), "Польські переклади поезій Т. Шевченка" (усі — 1889); подавав інформації про переклади творів І. Франка, Б. Грінченка та ін., щорічні огляди ("Бібліографія руська, російська, польська, німецька, французька, чеська", 1878; "Закордонська Україна в 1881 p.", 1882), проблемні статті з бібліографії. Виступав з етногр. й істор. статтями: "Народна руська співачка Маруся Гордіївна Чурай", "На Дніпрові пороги" (обидві — 1880), "Угорська Русь" (1887), "Матеріал етнографічний", "Золоті ворота в Києві", "Історичний діяч України-Русі гетьман Петро Дорошенко" (усі — 1890) та ін. Писав оповідання, які друк. у додатку до газ. "Учитель" — "Ластівці" і календарях "Просвіти". Переклав окр. твори з рос., польс. й нім. літератур.

Літ.: Гуменюк М. П. Бібліограф, редактор, видавець (До 30-річчя з дня смерті Василя Лукича). "Жовтень", 1968, № 10; Гуменюк М. П. Василь Лукич (Володимир Левицький). В кн.: Гуменюк М. П. Українські бібліографи XIX — початку XX століття. Х., 1969.

М. П. Гуменюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me