ЛУПАН Андрій Павлович

ЛУПА́Н Андрій Павлович

• ЛУПАН Андрій Павлович

[2(15).II 1912, с. Міхулени, тепер Шолденештського району Молдови — 24.VIII 1992, Кишинів, Молдова]

- молдовський письменник, перекладач і громадський діяч, академік АН Молдови з 1961, нар. письменник Молдови з 1982. Закін. 1941 Кишинівський сільськогосподарський інститут. Голова Верх. Ради МРСР (1963 — 67), заст. голови Президії Верх. Ради МРСР (1967 — 71), голова правління СП Молдови (1946 — 62, з перервами). До першої зб. "Поезії" (1947) ввійшли твори, написані протягом поперед. 15 років. У збірках віршів "Вступ до балади" (1954), "Майстер коваль" (1958), "Брат землі" (1959), "Закон гостинності" (1966), "Вірші" (1969), "Весь від землі" (1986) глибина філос. думки поєднується з образністю мови. Вірші та статті Л., написані до звільнення Бессараб.ї, пройняті духом протесту і віри в сили знедолених, пошуком соціального та худож. ідеалу. Автор п'єс "Пекале і окупанти" (1944) і "Світло" (1948), публіцист. зб. "Книги і роки" (1969), ряду творів для дітей. Присвятив Т. Шевченкові вірш "Перша зустріч" (1961), статті "Народний співець" і "Голос скривджених" (обидві — 1961). Л. належать також статті про М. Гоголя, М. Бажана, О. Гончара, розвідка "Творча дружба" про укр.-молд. літ. взаємини. Відомий як перекладач з рос., укр. та англ. літератур. Переклав ряд віршів Т. Шевченка ("Заповіт", "Тече вода з-під явора" та ін.), укр. рад. поетів. Окр. твори Л. переклали І. Гончаренко, К. Дрок, О. Жолдак, С. Литвин, А. М'ястківський, Я. Шпорта. Лауреат Держ. премії СРСР (1975, за поет. цикл "Магістралі" — із зб. "Ноша своя", 1970).

♦ Тв.: Укр. перекл.: -

[Вірші]. В кн.: Молдавія. К., 1953;

[Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 8. К., 1974;

[Вірші]. В кн.: Молдавська радянська поезія. К., 1975; Добрий знак. К., 1987; Рос. перекл. — Лицом к лицу. Кишинев, 1957; Про нас. М., 1959; Стихи. М., 1961; Ноша своя. М., 1975; Магистрали. М., 1977; Добро носящий. М., 1980; Стихи. М., 1987.

■ Літ.: Корбу Х. Г. Летопись времени. Кишинев, 1986.

С. В. Семчинський.