ЛЮБАЄВ Павло Кирилович

ЛЮБА́ЄВ Павло Кирилович

• ЛЮБАЄВ Павло Кирилович

(24.XII 1919, с. Пікшень, тепер Большеболдинського р-ну Нижегородської обл.)

- мордов. поет, перекладач. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1961 Мордов. ун-т (Саранськ). Був на журналіст. роботі. Пише ерзя-мордов. мовою. Автор збірок віршів і поем "За мир" (1950), "Слово товариша" (1958), "Сосновий дзвін" (1967), "Світла крапля" (1972), "Іскри багаття" (1979) та ін. Перекладає з рос. поезії. Серед перекладів з укр. л-ри — поема "Катерина" (опубл. у кн. "Кобзар". Саранськ, 1940) та уривок з поеми "Великий льох" Т. Шевченка, вірші Лесі Українки, П. Тичини, В. Лучука та ін. Опубл. ст. "Як ми працювали над перекладом „Кобзаря" Т. Г. Шевченка" (1974). За активну участь у популяризації творів великого укр. поета в Мордовії Л. нагороджений 1939 Шевченківською ювілейною медаллю. Учасник свята "Чуття єдиної родини" в Чернігові (1980). Україні і подвигу Героя Рад. Союзу мордвина К. Рассказова, який загинув, визволяючи укр. землю від нім.-фашист. загарбників, Л. присвятив поему "Джерело" (1974). Кілька творів Л. переклав П. Горецький.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Моє щастя. В кн.: Сузір'я, в. 6. К., 1972; Рос. перекл. — Голос сердца. Саранск, 1961; Сквозь свинцовые вихри. Саранск, 1969; Зерна радости. Саранск, 1984;

[Вірші]. В кн.: Антология мордовской поэзии. Саранск, 1987.

■ Літ.: Петрухин В. Гимн жизни. "Советская Мордовия", 1984, 20 сентября.

Б. В. Хоменко.