ЛЮДКЕВИЧ Станіслав Пилипович

ЛЮДКЕ́ВИЧ Станіслав Пилипович

• ЛЮДКЕВИЧ Станіслав Пилипович

(24.XII 1879, м. Ярослав, тепер Польща — 10.ІХ 1979, Львів)

- укр. композитор, фольклорист, музикознавець, педагог, нар. артист СРСР з 1969, Герой Соц. Праці (1979). Закін. 1901 філос. ф-т Львів. ун-ту. Теорію композиції вивчав самостійно, а також у композитора М. Солтиса (Львів), потім на музиколог. ф-ті Віден. ун-ту, де 1908 отримав ступінь доктора музикознавства. 1905 — 07 редагував журн. "Артистичний вістник". Один з організаторів Вищого муз. ін-ту ім. М. В. Лисенка у Львові, 1910. — 15 — його директор. Після вересня 1939 — професор, зав. кафедрою теорії і композиції Львів. консерваторії, водночас (1939 — 51, з перервою) — ст. наук. співробітник Львів. відділення ІМФЕ АН УРСР.

Творчість Л. позначена масштабністю образного мислення й виразним нац. колоритом. Він — автор "Прикарпатської симфонії" (1952), опери "Довбуш" (1955, лібрето власне). Визначний муз. інтерпретатор поезії Т. Шевченка (кантата-симфонія "Кавказ", 1902 — 13); кантата "Заповіт", 1934, 2-а ред. 1955; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1964), І. Франка (кантати "Вічний революцйонер", 1898; "Наймит", 1941; симф. поема "Мойсей", 1962). Л. належать хорові композиції на тексти М. Шашкевича, М. Рильського та ін.; солоспіви ("Спи, дитинко моя"); обробки нар. пісень ("Гагілка", "Ой Морозе, Морозенку", "Бодай ся когут знудив", "Про Бондарівну"). Підготував зб. "Галицько-руські народні мелодії" (1906 — 07, разом з О. Роздольським) тощо. Серед музикознавчих праць Л. — розвідки "Про основу і значення співності в поезії Тараса Шевченка", "Про композиції до поезій Т. Шевченка" (1902), "Вокальна музика на тексти поезій „Кобзаря"" (1932).

♦ Тв.: Дослідження і статті. К., 1976.

■ Літ.: Кос-Анатольський А. С. П. Людкевич. К., 1951; Загайкевич М. П. С. П. Людкевич. К., 1957; Павлишин С. Станіслав Людкевич. К., 1974; Творчість С. Людкевича. К., 1979.

С. Й. Грица.