ЛЯТУРИНСЬКА Оксана Михайлівна

ЛЯТУРИ́НСЬКА Оксана Михайлівна

• ЛЯТУРИНСЬКА Оксана Михайлівна

(псевд. — Роксана Вишневецька, Оксана Печеніг, Оксана Черлелівна; 1.II 1902, с. Вишнівець, тепер селище міського типу Збаразького району Терноп. обл. — 13.VI 1970, м. Міннеаполіс, США)

- українська письменниця і скульптор. Закінчила гімназію ім. І. Стешенка в Кам'янці-Подільському. 1924 емігрувала до Чехо-Словаччини, навч. в Праз. ун-ті та Вищій мист. пром. школі (Прага). Тут почала літ. творчість. Належала до Празької школи української поезії. Після 2-ї світ. війни жила в м. Ашафенбурзі (Німеччина), з 1949 — в США. Автор збірок поезій "Гусла" (1938), "Княжа емаль" (1941; 2-е вид. з додатком зб. "Веселка", 1955), зб. новел "Материнка" (1946), зб. віршів для дітей "Бедрик" (1956) та ін. 1983 видано "Зібрані твори" Л. (з передмовою Ю. Шевельова). У поезії Л. домінує давньорус. тематика, наявні фольклорні ремінісценції; твори відзначаються образністю, точністю поет. вислову, баладно-драматичним звучанням. Виступала також з літ.-крит. і мистецтвозн. статтями. Л. належать скульптурні твори: погруддя Т. Шевченка, С. Петлюри, пам'ятник полеглим (м. Пардубіци) та ін. Працювала і в галузі худож. кераміки.

♦ Тв.: Великодній передзвін. Писанки і поезії Оксани Лятуринської. Торонто, 1986; Лятуринська О. Гусла. "Жовтень", 1989, № 9.

■ Літ.: Маланюк Є. Оксана Лятуринська. В кн.: Лятуринська О. Княжа емаль. Нью-Йорк — Торонто, 1955; Шевельов Ю. Після "Княжої емалі". "Сучасність", 1982, № 4 — 5; Ільницький М. Поетичні емалі Оксани Лятуринської. "Жовтень", 1989, № 9.

І. М. Лисенко.