МІКОЛАЙТІС-ПУТІНАС Вінцас

МІКОЛА́ЙТІС-ПУТІНАС Вінцас

• МІКОЛАЙТІС-ПУТІНАС Вінцас

(справж. прізв. — Міколайтіс)

(6.I 1893, с. Пілотішкес, тепер Пренайського р-ну — 7.VI 1967, смт Качергіне Каунас. р-ну)

- лит. письменник, літературознавець, доктор філос. наук з 1922, академік АН Литви з 1941, нар. письменник Литви з 1963. Навч. 1915 — 17 в Петрогр. духовній академії, 1918 — 23 — у Фрібурзькому (Швейцарія) та Мюнхен. ун-тах. Рання лірика М.-П. зазнала впливу неоромантизму (зб. "Червоні квіти", 1917; та ін.). У зб. віршів "Між двома зорями" (1927), драм. поемах "Перстень і жінка" (1926), "Розвінчана жриця" (1927) домінують символіст. тенденції, оспівується людяність, моральна чистота, розкриваються внутр. суперечності емоц. багатої душі. Для віршів повоєнного періоду (зб. "Вітаю землю", 1950) та 60-х pp. (збірки "Година буття", 1963; "Вікно", 1966; "Вірність", опубл. 1968, та ін.) характерне філос. осмислення дійсності. У романі "В тіні вівтарів" (т. 1 — 3, 1933) письменник показав психологічні колізії творчої людини, яка пориває з церк. саном; "Повстанці" (т. 1 — 2, 1957 — 67, незакін.) — про повстання лит. селян 1863, їхнього ватажка А. Мацкявічюса, для якого ідеалом поета-громадянина був Т. Шевченко. М.-П. належать також роман "Криза" (1937), праці "Нова литовська література" (т. 1, 1936), "Перша литовська книжка" (1948), кн. "Літературні етюди" (1937) тощо. Переклав окр. вірші Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського. Ряд творів М.-П. переклали М. Рильський, Г. Донець, Д. Чередниченко, Н. Непорожня.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Подарунок з Німану. К., 1963; [Вірші]. В кн.: Литовська радянська поезія. К., 1985; В тіні вівтарів. К., 1985; Рос. перекл. — Дар бытия. Вильнюс, 1966; [Вірші]. В кн.: Литовские поэты XX века. Л., 1971; [Вірші]. В кн.: Антология литовской советской поэзии. Вильнюс, 1980.

■ Літ.: Ланкутис И. В. Миколайтис-Путинас. М., 1967; Кубілюс В. Квітуче древо литовської поезії. "Вітчизна", 1975, № 12; Непорожня Н. Живий голос. "Вітчизна", 1985, № 5.

Н. О. Непорожня.