МІНАЧ (Mináč) Владімір

МІ́НАЧ (Mináč) Владімір

• МІНАЧ (Mináč) Владімір

(10.VIII 1922, м. Кленовець, Серед.-Словац. обл.)

- словац. письменник, публіцист, громад. діяч. Закін. 1944 Братисл. ун-т. З 1974 — голова Словац. культурно-просв. т-ва "Матиця Словацька". Роман "Смерть ходить по горах" (1948) — про події Словац. нац. повстання 1944, в якому М. брав участь. Своєрідним продовженням твору стала повість "Вчора і завтра" (1949), де показано переломний момент у житті країни — Лютневу революцію 1948. У трилогії "Генерація" (романи "Довгий час чекання", 1958; "Живі і мертві", 1959; "Дзвони звістують день", 1961) зображено становлення повоєнного покоління Словаччини. Написав також повість "Блакитні хвилі" (1951), романи "Ти ніколи не самітня" (1962), "Виробник щастя" (1965, сатир.), збірки оповідань "На переломі" (1954), "Глухий кут" (1960) тощо. Полем. характер мають збірки публіцист. статей "Час і книжки" (1962) та "Парадокси" (1966), істор. есе "Роздмухуючи жевріюче багаття" (1970) тощо. Окр. твори М. переклали О. Пархомовська, С. Масляк, Г. Кочур, І. Дорошенко, Г. Сиваченко.

Тв.: Укр. перекл. — Смерть ходить по горах. К., 1952; Живі і мертві. К., 1961; Дзвони звістують день. К., 1964; Довгий час чекання. К., 1984; Хто йде по шляху. В кн.: Чотирилисник на щастя. К., 1984; Рос. перекл. — Избранное. М., 1982.

Літ.: Дорошенко І. Володимир Мінач. В кн.: Сучасні письменники Чехословаччини. К., 1963; Круть Ю. З. Ідейна проблематика трилогії В. Мінача "Генерація". "Радянське літературознавство", 1966. № 11; Вервес Г. Д. Tertium non datur: Два романи про війну. В кн.: Вервес Г. Д. Як література самоутверджується у світі. К., 1990.

Г. М. Сиваченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me