МІНА Ханна

МІ́НА Ханна

• МІНА Ханна

(1924, м. Латакія)

- сирійський письменник. Пише араб. мовою. Учасник нац.-визв. боротьби проти франц. колонізаторів. 1954 — 1967 жив у Європі. Автор романів "Блакитні лампи" (1954), "Вітрило і буря" (1965), "Сніг летить у вікно" (1969), "Сонце в похмурий день" (1973), "Якір і спогади" (1975), трилогії "Доля моряка" (1981), "Мачта" (1982) і "Далекий порт" (1983), оповідань. М. належать есе про Н. Хікмета, публіцист. зб. "Література війни" (1976, разом з Н. аль-Аттаром), кн. спогадів "Весна і осінь" (1984). Твори М. мають антимілітарист. спрямування, в них порушено важливі соціальні проблеми. За манерою письма М. — реаліст. ост. роки експериментує (під впливом латиноамер. романістики) в галузі форми.

Тв.: Рос. перекл. — Синие лампы. М., 1958; Парус и буря. — Судьба моряка. М., 1985.

Літ.: Соловьев В., Фильштинский И., Юсупов Д. Арабская литература. М., 1964.

Ю. М. Кочубей.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me