МІРЦХУЛАВА Аліо Андрійович

МІРЦХУЛА́ВА Аліо Андрійович

• МІРЦХУЛАВА Аліо Андрійович

[псевд. — Машашвілі; 28.IV (11.V) 1903, с. Хорга, тепер Хобського р-ну — 16.Х 1971, Тбілісі]

- груз. поет, перекладач. Навч. 1923 — 27 у Літ.-худож. ін-ті ім. В. Я. Брюсова, потім — у Комуніст. ін-ті журналістики (обидва — у Москві). Був 1-м секретарем СП Грузії (1937 — 39), гол. редактором літ.-худож. журн. "Мнатобі" ("Світоч"). Автор збірок "Вірші" (1927), "Вибране" (1937), "Нові вірші" (1942), "Висока мрія" (1950), "Лірика" (1959), "Руставі" (1970) та ін. М. належать Поема "Інгурі" (1934, нова ред. 1936), драм. поема "Руставська симфонія" (1959), кілька п'єс ("Тривога", пост. 1931, та ін.), вірші для дітей. Виступав з літ.-крит. статтями. Дружбі груз. та укр. народів присвятив вірші "Рідній Україні", "Севастополь", "До побачення!" та ін. Опубл. 1939 статті "Шевченко і грузинська література", "Безсмертний Кобзар", "До ювілею Тараса Шевченка", "Грузинський народ і Шевченко" та "Радянська Грузія шанує пам'ять великого українського поета" (три останні — у співавт.). Зробив доповідь на пленумі правління СП СРСР, присвяч. 125-річчю від дня народження Т. Шевченка. Переклав ряд творів Лесі Українки ("Одно слово", "У пущі"), П. Тичини ("За всіх скажу...", "Чуття єдиної родини"), М. Бажана ("Залізнякова ніч"), Д. Павличка (сонет "В Личаківській задуманій діброві..."), О. Новицького ("Під небом Грузії"). Окр. вірші М. переклали М. Бажан, А. Малишко, І. Нехода, О. Ющенко, В. Бичко та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Кров і сльози. "Дніпро", 1945, № 8 — 9; До побачення! "Україна", 1945, № 10 — 11; Російським друзям. "Дніпро", 1947, № 8; [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу, т. 2. К., 1961; [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 3. К., 1969; Лук і ліра. "Вітчизна", 1969, № 5; Рос. перекл. — Стихи. М., 1966; Стихи и поэмы. Тбилиси, 1970; Скажут обо мне. Тбилиси, 1984.

■ Літ.: Натрошвили Г. Алио Мирцхулава. Тбилиси, 1958; Мирцхулава Б. "Дар песенный и жизнь мою Отчизне отдаю". "Литературная Грузия", 1973, № 3.

О. П. Синиченко.