МІЩЕНКО Дмитро Олексійович

МІ́ЩЕНКО Дмитро Олексійович

• МІЩЕНКО Дмитро Олексійович

(18.XI 1921, с. Степанівка Перша, тепер Приазовського р-ну Запоріз. обл.)

- укр. письменник, канд. філол. наук з 1955. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закін. 1951 Київ. ун-т. Був на вид. роботі, зокрема 1956 — 61 — заст. гол. ред. Держлітвидаву України, 1964 — 73 — гол. ред. вид-ва "Радянський письменник" (з 1991 — "Український письменник"). Автор збірок повістей та оповідань "Сини моря" (1955), "Батьківська лінія" (1960), "Доля поета" (1961), "Очі дівочі" (1964), "Ніна Сагайдак" (1966), "У морі затишку немає" (1970), "Віра, надія, любов" (1971), "Найвищий закон" (1978), "Друге заміжжя" (1980), а також романів "Чому не сходяться дороги" (1963), "Вітри приносять грозу" (1968), "Честь роду" (1977), повісті "Полювання на жар-птицю" (1990, увійшла до однойменної збірки), історичних романів "Сіверяни" (1959), "Синьоока Тивер" (1983), "Лихі літа ойкумени" (1985), "Розплата" (1987). М. пише про сучасність і героїчне минуле укр. народу. Опубл. монографію "Розвиток реалізму в творчості М. Коцюбинського" (1957). Окр. твори М. перекладено рос., болг., словац. та англ. мовами. За збірки "Полювання на жар-птицю" (1990) та "Особисто відповідальний" (1991) удостоєний Держ. премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Портрет с. 387.

♦ Тв.: Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1991; Особисто відповідальний. К., 1991; Рос. перекл. — Почему не сходятся пути. — Лично ответственен. М., 1974; Ветры приносят грозу. М., 1979; Высший закон. М., 1986.

■ Літ.: Сизоненко О. Сонячний берег життя. "Літературна Україна", 1978, 24 березня; Плачинда С. Дмитрові Міщенку — 60. "Літературна Україна", 1981, 20 листопада; Ричка В., Смолій В. Біля витоків державності східних слов'ян. В кн.: Міщенко Д. Розплата. К., 1987; Іщенко М. За рахунками сьогодення. "Літературна Україна", 1991, 31 січня.

В. А. Бурбела.