МІЯКОВСЬКИЙ Володимир

МІЯКО́ВСЬКИЙ Володимир

• МІЯКОВСЬКИЙ Володимир

(1888, м. Ковель, тепер Волин. обл. — 22.III 1972, Нью-Йорк)

- укр. літературознавець, історик-архівіст, дійсн. член НТШ з 1947 та Укр. Вільної Академії наук (УВАН) з 1948 у США. Закін. Петерб. ун-т. У 20-х pp. жив у Києві, був директором Центр. істор. архіву ім. В. Антоновича. Співробітничав у системі АН УРСР (інститут Тараса Шевченка, Археографічна комісія та Археол. к-т). 1930 незаконно репресований у результаті сфабрикованого процесу над т. з. Спілкою визволення України, до 1933 був на засланні. 1944 емігрував до Німеччини, з 1950 — до США. Один з організаторів УВАН і керівник її Музею-архіву (Нью-Йорк). Автор праць з історії громад.-політ. течій в Україні в 19 ст. ("Революційні відозви до українського народу", 1920; "З нових матеріалів до історії Кирило-Мефодіївського братства", 1924; "Люди сорокових років. Кирило-мефодіївці в листуванні", 1928), досліджень з рос. л-ри (про О. Радищева та ін.). Написав коментарі до т. З — 4 Повного зібрання творів Т. Шевченка (Харків, 1927 — 29, за ред. С. Єфремова) та англомов. зб. "Тарас Шевченко"

[1962, разом з Ю. Шерехом (Шевельовим)]. Співредактор (з С. Єфремовим) зб. "Декабристи на Україні" (1926).

■ Літ.: Ізарський О. Володимир Міяковський. "Сучасність", 1972, № 6; Балабольченко А. "СВУ": суд над переконаннями. "Вітчизна", 1989, № 11.

І. М. Лисенко.