МАЙКОВ Василь Іванович

МА́ЙКОВ Василь Іванович

• МАЙКОВ Василь Іванович

[1728, Ярославль — 17(28).VII 1778, Москва]

- рос. поет. Одержав домашню освіту. Тривалий час був на військ. і держ. службі, входив до масон. ложі. Писав оди, героїчні трагедії ("Агріппа", "Феміст і Ієроніма", обидві — 1775). У зб. "Повчальні байки" (ч. 1 — 2, 1766 — 67) викривав паразитизм, неосвіченість дворян, користолюбство суддів. Автор пастушої драми "Сільське свято, або Увінчана доброчесність" (1777), де в ідилічно-сентим. тонах змальовано життя кріпаків. Вершина творчості М. — ірої-комічні поеми "Гравець ломбера" (1763) та "Єлисей, або Роздратований Вакх" (1771). У першій — висміяно побут дворянства, в другій — сатир. зображено дворян-галломанів, чиновників, відкупщиків, показано петерб. "дно". Насиченість поеми побут. деталями, наявність простонар. лексики, фольклору і бурлеску типологічно споріднюють її з "Енеїдою" І. Котляревського. Перекладав псалми, "Метаморфози" Овідія (1763).

♦ Тв.: Сочинения и переводы. СПБ, 1867; Избранные произведения. М. — Л.., 1966.

■ Літ.: Яценко М. Т. На рубежі літературних епох. К., 1977.

І. І. Доценко.