МАКАНІН Володимир Семенович

МАКА́НІН Володимир Семенович

• МАКАНІН Володимир Семенович

(13.III 1937, м. Орськ Оренб. обл.)

- рос. письменник. Закін. 1960 Моск. ун-т, 1967 — Вищі дворічні курси сценаристів та режисерів (Москва). Роман "Пряма лінія" (1967) — про серйозні життєві випробування молодих науковців, близький до "сповідальної прози" 60-х pp. Про сплюндровані війною людські долі йдеться у повістях "Безбатченки" та "Солдат і солдатка" (обидві — 1971). Ориг. жанр "портрета в соціально-побутовому оточенні" розробляє М. у повістях "Старі книжки (Портрет молодої жінки)", "На першому диханні (Портрет молодої людини)" (обидві — 1976), "Повість про Старе Селище (Провінціал)", "Валенька Чекіна (Провінціалка)" (обидві — 1974) та ряді оповідань. Морально-етич. проблемам присвятив роман "Портрет і довкола" (1978). У повістях та оповіданнях 2-ї пол. 70-х — поч. 80-х pp. відтворено побут і психологію "середньостатистичного" мешканця сучас. вел. міста (збірки "Ключарьов та Алимушкін", 1979; "У великому місті", "На зимовому шляху", обидві — 1980). У повісті-есе "Голоси" (1977) письменник за явищами повсякденності прагне осягнути філос. сенс часу. Худож. відкриттям у галузі характерології людини, вихованої в умовах тоталітарного суспільства, стали оповідання "Громадянин, що втікає" (1978), "Антилідер" (1980), "Людина почту" (1982) та ін. У повістях "Предтеча" (1983), "Де сходилося небо з пагорбами" (1984), "Один і одна" (1988), "Лаз" (1990), "Довгий наш путь" (1991) та ін. М. намагається збагнути глибини людської психології, звертаючись до складних умовно-асоціативних форм, насичених багатою метафор. образністю.

♦ Тв.: Отдушина. М., 1990.

■ Літ.: Аннинский Л. Структура лабиринта. Владимир Маканин и литература "серединного" человека. В кн.: Маканин В. Избранное. М., 1987; Марченко А. Запах своей тропы. В кн.: Маканин В. Отставший. М., 1988; Пискунова С., Пискунов В. Все прочее — литература. "Вопросы литературы", 1988, № 2; Черная Н. Позиция писателя и развитие романных форм. К., 1990.

Н. І. Чорна.