МАЛИК Володимир Кирилович

МА́ЛИК Володимир Кирилович

• МАЛИК Володимир Кирилович

(справж. прізв. — Сиченко)

(21.II 1921, с. Новосілки, тепер Макарівського р-ну Київ. обл.)

- укр. письменник. Під час Вел. Вітчизн. війни зі студ. лави добровільно вступив до Київ. нар. ополчення; потрапив у полон, поневірявся у фашист. концтаборах. Закін. 1950 Київ. ун-т. Учителював на Полтавщині та Київщині.

Працює переважно в жанрі істор. прози. Романи "Посол Урус-шайтана" (1968), "Фірман султана" (1969), "Чорний вершник" (1976), "Шовковий шнурок" (1977) склали тетралогію "Таємний посол". Автор романів "Князь Кий" (1982), "Черлені щити" (1985), "Горить свіча" (1992, Укр. міжнар. премія ім. Г. С. Сковороди, 1993) та ін. Осн. тема цих творів — боротьба укр. народу проти монг., тур., татар., польс. завойовників, соціального гноблення. Опубл. літ. портрет "Олесь Донченко" (1971). Для дітей написав легенди, казки, поеми, що увійшли до книжок "Журавліжуравлики" (1957), "Чарівний перстень" (1959), "Месник із лісу" (1962), "Червона троянда" (1963), "Микита Кожум'яка" (1967) та "Воєвода Дмитро" (1972), а також повісті "Чорний екватор" (1960), "Новачок" (1965), "Дві перемоги" (1973), "Слід веде до моря" (1975), "Двоє над прірвою" (1983). М. вдається до пригоди, колізій, романтизує лицарство і чесноти простих людей. За твори істор.-патріот. тематики для дітей удостоєний премії ім. Лесі Українки (1983). Окр. твори М. перекладено рос., вірм., словац., польс., англ. мовами.

♦ Тв.: Таємний посол, кн. 1 — 4. Х., 1981 — 82; Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1991; Рос. перекл. — Посол Урус-Шайтана. М., 1973; Черный всадник. М., 1981; Шелковый шнурок. М., 1985.

■ Літ.: Дзюба І. Несходимі стежки минувшини. "Київ", 1986, № 10; Пінчук С. Назвімо співця так... "Київ", 1987, № 9; Чайковський Б. Володимирові Малику — 70. "Літературна Україна", 1991, 11 квітня; Шанько Г. Из глубин нашей истории. "Радуга", 1991, № 10.

В. А. Костюченко.