МАЛИЦЬКА Костянтина Іванівна

МАЛИ́ЦЬКА Костянтина Іванівна

• МАЛИЦЬКА Костянтина Іванівна

(псевд. і крипт. — Віра Лебедова, Чайка Дністрова, Віра Кропивницька, Віра Лужанська, Стефан Горський, К. М.-а, К. та ін.; 30.V 1872, с. Кропивник, тепер Калуського р-ну Івано-Франк. обл. — 17.III 1947, Львів)

- укр. письменниця, перекладачка. Закін. 1891 Львів. учит. семінарію, після чого працювала у нар. школах Галичини та Буковини. Під час 1-ї світ. війни була депортована 1915 рос. військ. адміністрацією в Сибір. 1919 жила в Красноярську, де вчителювала в укр. школі. 1923 повернулася до Львова. Вчителювала, з 1944 працювала бібліографом у ЛНБ АН України. Перші літ. твори опубл. 1896 в журн. "Дзвінок". Автор збірок оповідань для дітей "Малі герої" (1899), п'єс "Під нову зорю" (1906, про революц. події в Росії 1905) і "Вінок на могилу Тараса Шевченка" (1914), нарисів на пед. теми ("Мати", 1902; "З трагедій дитячих душ", 1907, та ін.) тощо. Писала вірші, для яких характерні патріот. і ліричні мотиви, подекуди — дидактизм. Низку поезій присвятила М. Шашкевичу, Т. Шевченку, І. Франку, В. Стефанику. Вірш М. "Чом, чом, чом, земле моя", покладений на музику Д. Січинським, став відомою нар. піснею. Авторка багатьох стрілецьких пісень ("У Січі, у Січі гуртуймось, брати" та ін.). Виступала з публіцист. статтями на теми духовного розкріпачення жінки, видала кн. "Про жіночий рух" (1904). М. належать статті й спогади про революц. народницю М. Вєтрову, письменниць Є. Ярошинську, А. Павлик та ін. Переклала "Казку про золоту рибку" О. Пушкіна, вірш "Три пальми" М. Лермонтова, повість "Дитячі роки Тьоми" М. Гаріна-Михайловського; ряд творів М. А. Тана (псевд. В. Г. Богораза) та ін.

♦ Тв.: Про жіночий рух. Львів, 1904; Із статті "Жіночі типи в найновішій українсько-руській літературі". В кн.: Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. К., 1963.

■ Літ.: Панкевич Г. Життя, віддане дітям. "Дзвін", 1990, № 2; Погребенник Ф. "Чом, чом, чом, земле моя". "Сільські вісті", 1990, 4 грудня.

Ф. П. Погребенник.