МАЛЛАРМЕ[/'] (Mallarmé) Стефан

• МАЛЛАРМЕ (Mallarmé) Стефан

(18.III 1842, Париж — 9.IX 1898, м. Вальвен, деп. Сена і Марна)

- франц. поет. У 60-х pp. перебував під впливом парнасців (див. "Парнас") та Ш. Бодлера. В 70 — 80-х pp. — один з провідних поетів франц. символізму. Характерні для цього етапу вірші "Гробниця Едгара По" (1875), "Лебідь", "Проза для Дезесента" (обидва — 1885) та ін. Писав і реаліст. твори (зб. "Вірші з нагоди", 1880 — 98, вид. 1920). В ост. роки життя крит. ставився до символіст. поезії (поема "Удача ніколи не скасує випадок", 1897), виявляв симпатії до робітн. класу, мріяв "наблизитись до пролетарів" (ст. "Конфлікт", 1895). Автор трагедії "Іродіада" (1867 — 69), збірок "Поезії" (1887), "Поезія і проза" (1893), "Відступи" (1897). М. належать також філол. ("Англійські слова", 1878), істор. ("Античні боги", 1880) та ін. праці, літ.-крит. статті "Криза вірша" (1895), "Таємниця в поезії" (1896). Окр. вірші М. переклали В. Щурат, М. Драй-Хмара, М. Рильський, М. Терешенко, О. Зуєвський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Цвіти. В кн.: Щурат В. Поезія XIX віку. Львів, 1903; [Вірші]. В кн.: Сузір'я французької поезії, т. 2. К., 1971; Поезії. Едмонтон, 1983; Морський вітер. В кн.: Рильський М. Зібрання творів, т. 10. К., 1985; Сонет. В кн.: Драй-Хмара М. Вибране. К., 1989; Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Европейская поэзия XIX века. М., 1977; Собрание стихотворений. М., 1990.

■ Літ.: Балашов Н. И. Символизм. Малларме. В кн.: История французской литературы, т. 3. М., 1959; Обломиевский Д. Д. Французский символизм. М., 1973.

Т. Т. Духовний.