МАНДИЧЕВСЬКИЙ Іван Корнилович

МАНДИЧЕ́ВСЬКИЙ Іван Корнилович

• МАНДИЧЕВСЬКИЙ Іван Корнилович

(17.I 1854, с. Надвірна, тепер місто Івано-Франк. обл. — 26.III 1925, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ) — укр. громад. діяч, літератор. З 1873 вивчав право у Львів. і Віден. ун-тах. Повернувшись 1876 до Львова, включився в діяльність "Академического кружка", став співробітником журн, "Друг". Входив до кола І. Франка, М. Павлика, О. Терлецького. Звинувачувався 1878 владою у розповсюдженні літератури, пересланої М. Драгомановим (відбув одномісячний арешт). Пізніше працював адвокатом у Станіславі. 1879 з І. Франком переклав розвідку нім. економіста Г. Шеля "Суспільно-політичні сторонництва в Німеччині" (надр. у журн. "Правда", 1879, № 6, 7, 10 — 12; окр. книжкою — в серії "Дрібна бібліотека", 1879). М. здійснив літ. реконструкцію "Слова о полку Ігоревім" ("Слово о пълку Ігореві". Львів, 1918). Книжка містить текст видання 1800, довільний прозовий переклад-переробку укр. мовою і розвідку, в якій стверджується, що "Слово" створене весною 1188 на Чернігівщині на основі укр. нар. поезії з літ.-церк. елементами і відбиває ідеологію укр. селянства. Зібрав багату бібліотеку, яку подарував Науковому товариству імені Шевченка у Львові.

Літ.: [Некролог]. "Діло", 1925, № 76; Студинський К. Іван Франко і товариші в соціалістичнім процесі 1878 р. "Україна", 1926. № 6.

В. І. Крекотень, М. О. Мороз.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me