МАРКОВИЧ Яків Андрійович

МА́РКОВИЧ Яків Андрійович

• МАРКОВИЧ Яків Андрійович

[7(17).X 1696, м. Прилуки, тепер Черніг. обл. — 20.ІХ (1.Х) 1770, с. Сварків, тепер Сваркове Глухівського р-ну Сум. обл.]

- укр. держ. діяч, мемуарист. З багатого і впливового старшин. роду: його батько Андрій Маркович-Лубенський був лубенським полковником, пізніше генеральним підскарбієм. Закін. 1713 Київську академію, де був улюбленим учнем Феофана Прокоповича. В 1721, 1723 — 25 — наказний лубенський полковник, 1740 — 62 — генеральний підскарбій. Зібрав велику бібліотеку, де були рукописні твори з історії України. Протягом 1717 — 67 вів щоденник (називав його "домашнім протоколом"). Твір є продовженням "Кройніки" наказного гетьмана П. Полуботка (батька дружини М.), події в якій доведено до 1715. У щоденнику простежено розвиток економіки, соціальних відносин і культури Гетьманщини (Лівобережної України з Києвом). Відображено колоніальну політику рос. царизму в Україні, показано, яким важким тягарем лягали на укр. народ руйнівні війни, що їх вела Росія з Туреччиною (передусім за рахунок укр. козаків і селян). Мемуарист докладно розповідає про господарство, життя й побут козацької старшини, про стан розвитку тодішнього с. г., ремесел. Щоденник містить багато майстерно виписаних картин.і деталей побуту 18 ст. В ньому чимало витягів з періодики, у т. ч. зарубіжної (польс., нім., франц. та ін.), копій віршів, рецепти тощо. Щоденник М. — важливе джерело вивчення історії України. Рукопис твору (8 книг з 10, дві не віднайдено) зберіг. у ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України.

Тв.: Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича, т. 1 — 2. М., 1859; Дневник генерального подскарбия Якова Марковича, ч. 1 — 3. К., 1893 — 97; Дневник Якова Марковича, т. 4. К. — Львів, 1913.

Літ.: Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). К., 1959; Каганов И. Я. Маркович и его "Дневник" как материал для истории просветительства на Украине в XVIII веке. В кн.: Проблемы русского Просвещения в литературе XVIII века. М. — Л., 1961; Оглоблин О. Микола Василенко й Вадим Модзалевський. Мюнхен — Нью-Йорк, 1968; Литвиненко М. А. Джерела історії України XVIII ст. Х., 1970; Горобець В. Й. Діаріуші — визначні пам'ятки української писемності XVIII ст. В кн.: Історичні джерела та їх використання, в. 7. К., 1972.

О. М. Апанович.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me