МАРКУШ Олександр Іванович

МА́РКУШ Олександр Іванович

• МАРКУШ Олександр Іванович

(2.XI 1891, м. Хуст, тепер Закарп. обл. — 27.X 1971, там же)

- укр. письменник, фольклорист і педагог. Закін. 1910 учит. семінарію в м. Мармарош-Сігеті (тепер Румунія). Вчителював, 1922 — 39 видавав і редагував журн. "Наш рідний край", ряд читанок, підручників і посібників для шкіл з укр. та угор. мовами навчання, вів культурно-осв. роботу. У збірках оповідань "Виміряли землю" (1925), "Ірину засватали" (1941), "Коровку гнали" (1943), повісті "Юлина" (1942) показав тяжке соціальне становище трудівників, їхній духовний світ. У творах, написаних після 1945 (збірки оповідань "Марамороські оповідання", 1956; "Лист матері", 1963; "Світанок Тисі усміхнувся", 1966; повість "Мрійники", 1961; зб. повістей та оповідань "Дорога в Широке", 1978), відобразив соціальні перетворення на Закарпатті, порушив проблеми морально-етичні, єднання людей і народів. Збирав і публікував фольклорні матеріали — нар. казки, перекази (книжки "Підкарпатські народні казки", т. 1 — 3, 1941 — 43; "Старинні замки Підкарпаття", 1943). Переклав окр. твори угор. письменників К. Міксата, Г. Гардоні, Ф. Герцега, М. Йокаї та ін. Твори М. перекладено рос., білорус., латис., осет., угор., чес., словац., сербохорв. мовами.

♦ Тв.: Гомін Тиси. К., 1991; Рос. перекл. — Мараморошские рассказы. М., 1963.

■ Літ.: Балега Ю. Творчість Олександра Маркуша. В кн.: Карпати, в. 3. Ужгород, 1958; Вишневський І. Олександр Іванович Маркуш. В кн.: Вишневський І. Закарпатські новелісти. Львів, 1960; Поп В. Олександр Маркуш. В кн.: Українські радянські письменники, в. 6. К., 1968.

В С Поп.