МАРТЕН ДЮ ГАР (Martin du Gard) Роже

МАРТЕ́Н ДЮ ГАР (Martin du Gard) Роже

• МАРТЕН ДЮ ГАР (Martin du Gard) Роже

(23.III 1881, м. Нейї-сюр-Сен, деп. О-де-Сен — 23.VIII 1958, м. Беллем, деп. Орн)

- франц. письменник. Навч. 1899 — 1905 в Еколь де Шарт (Париж) — вищому архівно-істор. навч. закладі. Гол. твір — політ. роман-хроніка "Сім'я Тібо" (т. 1 — 6, 1922 — 40; Нобел. премія, 1937). У ньому показано сусп., політ. і духовне життя Франції 1-ї третини 20 ст. Гострі конфлікти тогочас. дійсності висвітлив у романах "Становлення" (1909) і "Жан Баруа" (1913), у центрі якого — справа Дрейфуса. У повісті "Африканське освідчення" (1931) показав, як аморальність стає нормою в бурж. суспільстві. Повість "Стара Франція" (1933) є гострою сатирою на франц. провінц. міщанство. Фарси "Заповіт дядечка Лельо" (1920) і "Водянка" (1928) — з життя франц. села. Інтерес М. дю Г. до фрейдизму виявився в драмі "Мовчазний" (пост. 1931, вид. 1932). У кн. "Нотатки про Андре Жіда" (1951) відстоював естетику реалізму. Книга М. дю Г. "Автобіографічні та літературні спогади" (1955) — про його творчі пошуки, працю над незакінченим романом "Підполковник де Момор". Естетика письменника грунтується на усвідомленні високого призначення митця, що полягає у формуванні людини-громадянина, гуманіста і творця.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Старая Франция. М., 1934; Жан Баруа. М., 1958; Семья Тибо, т. 1 — 3. М., 1987.

■ Літ.: Овруцька І. Роже Мартен дю Гар. "Всесвіт", 1958, № 6; Наркирьер Ф. Роже Мартен дю Гар. М., 1963; Овруцька І. Боротьба за літературну спадщину Роже Мартен дю Гара у Франції. "Радянське літературознавство", 1964, № 4; Паевская А. В. Роже Мартен дю Гар. Биобиблиографический указатель. М., 1958.

І. М. Овруцька.