МАРФІЄВИЧ Микола Іванович

МАРФІЄ́ВИЧ Микола Іванович

• МАРФІЄВИЧ Микола Іванович

(20.III 1898, с. Іспас, тепер Вижницького р-ну Чернів. обл. — 2.IX 1967, Київ)

- укр. письменник, канд. філол. наук з 1947. Закін. 1920 Чернів. учит. семінарію, вчителював у рідному селі. За участь у революц. русі переслідувався рум. окупай, владою, був ув'язнений. 1924 емігрував до Сх. України. Працював викладачем у київ. вузах. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Перші збірки поезій "Між верхами" (1922) і "Квіти" (1923) присвятив боротьбі буковинців за визволення з-під гніту іноз. поневолювачів. Належав до літ. орг-ції "Західна Україна". Окр. книжками вийшли поема "Микола Шугай" (1927), п'єса "Збудуємо Дніпрельстан" (1928), повість "Проти бояр" (1929), збірки поезій "Буковині" (1930), "Черемоше, братку мій" (опубл. 1968) та ін.

♦ Тв.: Добридень, оновлений краю. К., 1974.

■ Літ.: Погребенник Ф. Микола Марфіевич. "Жовтень", 1958, № 3; Дубина М. "До щастя, до блискучих зір...". "Вітчизна", 1975, № 4.

В. Х. Косян.