МАРШИНСЬКИЙ Аполлінарій Серапіонович

МАРШИ́НСЬКИЙ Аполлінарій Серапіонович

• МАРШИНСЬКИЙ Аполлінарій Серапіонович

(псевд. — Левківський; 1865, Херсонщина 30.VII 1930, Прага)

- укр. педагог і мемуарист. Закін. 1890 Київ. ун-т. Студентом перебував під впливом київ. "Старої громади", 1889 з укр. громад. діячами Є. Дегеном, Б. Кістяківським та ін. їздив у Галичину налагоджувати взаємини з І. Франком та І. Павликом, разом з ними був арештований, сидів у львів. тюрмі. Після повернення додому зазнав переслідувань з боку цар. властей. 1891 переїхав до Риги, 1899 — до Дерпта (тепер Тарту), 1916 повернувся в Україну, працював у фінансових установах. 1919 — віце-міністр фінансів в уряді УНР. Того ж року виїхав до Польщі, 1923 — до Чехословаччини, викладав українознавство в садівничій школі м. Мельніка; з 1924 був лектором Укр. пед. ін-ту ім. Драгоманова (Прага). Брав участь у перекладі укр. мовою праці "Богдан Хмельницький" М. Костомарова для серійного видання "Українська історична бібліотека". Переклав рос. мовою оповідання "Історія моєї січкарні", "До світла", "Два приятелі" і "Цигани" І. Франка (опубл. 1892 в газ. "Рижский вестник"). Надр. "Спогади про Івана Франка" (1926), ст. "З життя Вол. Самійленка" (1929) та ін. у львів. альм. "Дніпро". Написав "Мемуари" (доля їх невідома).

■ Літ.: Сірополко Ю. Аполінарій Маршинський. В кн.: Дніпро. Львів, 1930; Іван Франко. Документи і матеріали (1856 — 1965). К., 1966; Погребенник Ф. Іван Франко в українсько-російських літературних взаєминах. К., 1986.

Ф. П. Погребенник.