МАТИЦІ

МА́ТИЦІ

• МАТИЦІ

(серб, матица — бджолина матка)

- слов'янські громад. культурно-осв. т-ва, які виникли в 19 ст. у ході боротьби за розвиток нац. культур проти асимілятор. політики Туреччини, Австро-Угорщини, Німеччини. М. були загальнокультурні і спеціалізовані: шкільні, літ., загальноосв., музичні тощо. Виступали за розвиток нац. мов, вивчення вітчизн. фольклору, л-ри, історії, етнографії, ін. видів духовної культури своїх народів. Засновували школи, читальні, б-ки, влаштовували нар. читання, сприяли друкуванню газет, журналів, наук., худож. та навч. л-ри рідними мовами; надавали моральну і матеріальну допомогу студентам, письменникам, наук. та культурним діячам. Пропагували ідеї дружби і слов'ян. культур. єднання.

○ М. сербська (Матица српска) — найдавніше літ.-наук. і культурно-осв. т-во. Засн. 1826 у Пешті серб. літератором Й. Хаджичем; 1864 переведена у Новий Сад (Воєводина). Тепер це значний наук. і культур.-осв. центр. має чотири відділи (літ., наук., рукопис. і мистецтвознавчий), б-ку, картинну галерею, вид-во. Випускає журн. "Летопис" (з 1824), "Зборник за друштвене науке" (з 1950), "Зборник за историју" (з 1970). М. хорватська (Matica hrvatska) — літ.-наук. т-во (з 1850 — осв. т-во), засн. 1842 в Загребі діячами ілліризму. Існувала до 1862. Наз. спочатку Матиця іллірійська і була при нар. читальні грошовим фондом для видання і поширення л-ри хорв. мовою. 1850 стала самостійним т-вом — М. хорватською.

○ М. чеська (Matice česka) — культурно-осв. т-во, засн. 1831 Ф. Палацьким при Чес. нац. музеї в Празі. Вид. твори чес. та світової л-ри, "Журнал чеського музею" (з 1831), "Журнал музею Королівства Чеського" (1855 — 1921), "Журнал національного музею" (з 1924). Діяла до 1949. Тепер її функції здійснює Т-во друзів Нац. музею в Празі.

○ М. серболужицька (Маćіса serbska) — наук. і культурно-осв. т-во, засн. 1847 у м. Будишині (Бауцен) філологом Я. Смолером. Вид. серболуж. мовою підручники, л-ру та "Журнал Матиці сербської", була оплотом нац. боротьби лужичан проти онімечення. 1937 закрита, 1945 поновила діяльність, 1951 ввійшла до складу Ін-ту луж. народознавства.

○ М. моравська (Matice moravská) — культурно-осв. т-во, виникло 1852 в м. Брно, виділившись з "Товариства св. Кирила і Мефодія". Об'єднує науковців у галузі л-ри, культури, історії. Друк. орган — "Журнал матиці моравської", з 1956 — "Збірник Матиці моравської".

○ М. словацька (Matica slovenská) — культурно-осв. т-во, засн. 1863 в м. Турчанські-Светі-Мартіні (на зразок М. серб.) для розвитку словац. мови і л-ри, мист-ва, освіти, науки. Вид. журнал "Літопис Матиці словацької" (1863 — 1875), мала музей (1868), в якому зібрані численні пам'ятки духовної і матеріальної культури словаків. 1875 закрита угор. владою, поновила діяльність 1919 року. В Братиславі при М. словацькій створено Ін-т книгознавства, здійснюється велика бібліогр., видавнича і методична робота. Особливу цінність становить літ. архів, де зібрані словац. рукописи 15 — 20 ст. У Польщі М засн. 1882.

Слов'ян. М. популяризували світову, в т. ч. укр. культуру й л-ру, друкували переклади творів Т. Шевченка, М. Гоголя та ін. За їхнім зразком 1848 була засн. Галицько-руська матиця у Львові.

Літ.: Семиряга М. П. Лужичане. М. — Л., 1955; Matica slovenská v našich dejinách. Bratislava, 1963; Matica hrvatska. 1842 — 1962. Zagreb, 1963; Милисавец Ж. Матица српска. 1826 — 1964. Нови Сад, 1965.

В. Л. Микитась.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me