МАТОШ (Matoš) Антун Густав

МА́ТОШ (Matoš) Антун Густав

• МАТОШ (Matoš) Антун Густав

(13.VI 1873, м. Товарник — 17..III 1914, Загреб)

- хорв. письменник, критик. Навч. 1891 — 92 у Віден. військ.-вет. ін-ті. Представник л-ри хорв. модерну. В ліриці М. домінують філос., патріотичні мотиви, присутні елементи сатири (вірш "Молодій Хорватії", поема "Страхіття", зб. "Поезії" — опубл. 1926). Творець нових для нац. л-ри поет. форм, зокрема сонета. У психол. новелах поєднуються риси реалізму й модернізму, іронії й гротеску — збірки "Тріски" (1899), "Нові тріски" (1900), "Стомлені оповіді" (1909). Автор збірок есе "Огляди" (1905), "Обрії та шляхи" (1907), "Заробітки" (1913), кн. дорож. нарисів "Наші люди і краї" (1910). У ряді статей про хорв. та серб. письменників ("Стеван Сремаць", "Август Харамбашич", "Янко Веселинович", "Милован Глишич" та ін.) є міркування про творчість Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Гоголя. Вірш М. "Спорідненість" перекл. Р. Лубківський (зб. "Слов'янська ліра". К., 1983).

■ Літ.: Литература славянских и балканских народов конца XIX — начала XX веков. М., 1976.

Н. О. Непорожня.