МАЦЕВИЧ Аполлінарій Федотович

МАЦЕ́ВИЧ Аполлінарій Федотович

• МАЦЕВИЧ Аполлінарій Федотович

(4.VIII 1926, с. Заозерне, тепер Тульчинського р-ну Вінн. обл.)

- укр. письменник, перекладач. Учасник Вел. Вітчизн. війни. Закінч. 1965 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Працював у пресі. Автор романів "Грозове світання" (1962), "Гнів Немезіди" (1965), повістей "Чотири пригоди Тимка Зозулі" (1965), "Знайдена шаблюка" (1967), "Ромен-зілля" (1968), "Глибока борозна" (1974), "Романко та Сергійко" (1979), "Суворі акварелі" (1980), "Толока" (1981), "Анатолій Свидницький" (1984), зб. новел "Дикі маки" (1968), збірок повістей і оповідань "Озеро Око" (1985), "Біль давніх розлук" (1986), зб. віршів для дітей "Гойдарики" (1974). Переклав з рос. мови роман "Кузнецький міст" С. Дангулова (кн. 3, 1986), з туркм. — роман "Доля" Х. Дер'яева (т. 1 — 2, 1982).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Грозовой рассвет. М., 1986.

■ Літ.: Хоменко Б. З любов'ю до митця. "Жовтень", 1985, № 8.

Н. М. Гаєвська.