МЕЖИГІРСЬКИЙ ЛІТОПИС

МЕЖИГІ́РСЬКИЙ ЛІТОПИС

• МЕЖИГІРСЬКИЙ ЛІТОПИС

пам'ятка укр. історіографії 17 ст. Ств. між 1690 — 1707 — ймовірно І. Кощаковським і включена до зб. "Літописці Волині і України". Назва М. л. умовна, дана дослідниками з урахуванням його створення та інтересу автора до історії Межигірського монастиря, відомого зв'язками із Запорізькою Січчю. Пам'ятка складається з 41 оповідання, охоплено події з історії України 1608 — 1700. Автор розповідає про сел.-козац. повстання 30-х pp. 17 ст., нар.-визв. війну 1648 — 54, фіксує кілька татаро-тур. нападів на укр. землі. В 7 оповіданнях описано стихійні лиха: пожежу в Київ. замку (1608), землетрус (1619), нашестя сарани (1645) тощо. М. л. зберіг. у ЛНБ ім. В. Стефаника АН України.

♦ Вид.: Межигорская летопись. В кн.: Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси. К., 1888; Петрушевич А. С. Дополнения ко Сводной Галицко-русской летописи с 1600 по 1700 год. Львов, 1891.

■ Літ.: Иконников В. С. Опыт русской историографии, т. 2, кн. 2. К., 1908; Клепатський П. Огляд джерел до історії України, в. 1. Кам'янець на Поділлю, 1920; Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. Днепропетровск, 1978.

Ю. А. Мицик.