МЕЛЬНИЧУК Олександр Савич

МЕЛЬНИЧУ́К Олександр Савич

• МЕЛЬНИЧУК Олександр Савич

(12.VII 1921, с. Писарівка, тепер Колимського р-ну Одес. обл.)

- український мовознавець, академік АН України з 1985, член-кореспондент АН СРСР з 1981 (з 1992 — Російської АН). Закін. 1947 Київ. ун-т. Учасник Вел. Вітчизн. війни. З 1950 — в Ін-ті мовознавства АН України (з 1961 — зав. відділом заг. і слов'ян. мовознавства). У 1971 — 78 — академік-секретар Відділення л-ри, мови і мистецтвознавства АН України. Голова Комітету наук. термінології при Президії АН України (з 1987), гол. ред. журн. "Мовознавство" (з 1987). Автор досліджень із заг., індоєвроп. та слов'ян. мовознавства. Відп. редактор і співавтор праць "Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов" (1966), "Сучасна українська літературна мова. Синтаксис" (1972), "Історична типологія слов'янських мов" (1986), "Методологічні проблеми мовознавства" (1988) та ін. За ред. М. видається 7-томний "Етимологічний словник української мови" (1982 — 89 вийшло три томи). Портрет с. 337.

♦ Тв.: Розвиток структури слов'янського речення. К., 1966; О роли мышления в формировании структури языка. В кн.: Язык и мышление. М., 1967; О генезисе индоевропейского вокализма. "Вопросы языкознания", 1979, № 5 — 6; О языке Киевской летописи XII века. В кн.: IX Міжнародний з'їзд славістів. Слов'янське мовознавство. К., 1983; Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови. "Мовознавство" 1991, № 3.

В. М. Русанівський.