МИКЛАВЕЦЬ (Miklavec) Петер

МИ́КЛАВЕЦЬ (Miklavec) Петер

• МИКЛАВЕЦЬ (Miklavec) Петер

(псевд. — Подравський та ін., крипт. — kl, ll та ін.; 8.IV 1859, с. Орлиця, побл. м. Рибниці, тепер Словенія — 5.XI 1918, там же)

- словен. критик, публіцист. перекладач. Вивчав мови самотужки. Один з перших популяризаторів укр. л-ри в Словенії — статті "Літературна діяльність малоросів" (1888), "Малоросійська література" (1896), "Нариси з малоросійської літератури" (1899). В них М. дав огляд укр. л-ри 19 ст., приділивши значну увагу життю і творчості І. Котляревського та Т. Шевченка. 1909 надр. рецензію на 2-томне видання "Кобзаря" Т. Шевченка словен. мовою в перекл. Й. Абрама. Був активним словен. кореспондентом львів. видань — журн. "Правда", газ. "Діло" та ін., де опубл. статті "Огляд літературної діяльності словінців в році 1888" (1889), "П'ятдесят літ народної боротьби словінців" (1890), "З країни словінців" (1892), "Літературні змагання словінців" (1893) тощо. Перекладав із слов'ян. л-р. Переклав етюд "В церкві" Василя Чайченка (Б. Грінченка) (1888), оповідання "Ярема" А. Добровольського (1907). Про свої переклади з укр. л-ри М. повідомляв в листі до І. Франка від 22 вересня 1894.

Л. Д. Канцедал.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me